Ангела Меркель – політик миру, а не війни
У 2021 році закінчився термін повноважень Ангели Меркель на посту канцлера Німеччини. ЇЇ називали «новою залізною леді», або «тевтонтською Маргарет Тетчер». У 51 рік вона стала першою жінкою-канцлером і наймолодшим канцлером в історії Німеччини. У політику Ангела Меркель прийшла в 1989 році після подій, пов’язаних з падінням Берлінської стіни. Через прихильність Гельмута Коля, тодішнього канцлера Німеччини, за нею довго трималося прізвисько «Дівчинка Коля». Після чотирьох темінів на своєму посту вона стала для співвітчизників «Німецькою матусею».
Яка ж вона, ця жінка, що задавала тон європейській політиці? Звичайна німецька Frau, яка мешкає в невеличкій (не відомчій) квартирі, їздить на бюджетному авто та сама ходить до супермаркету по продукти. Має заміський будинок. Любить працювати в саду, готувати й пекти пироги. Боїться собак. У шлюбі з Іоахімом Зауером, науковцем зі світовим ім’ям. До речі, головним у родині є чоловік.
ЇЇ візитівка – скромність, що втілюється в неяскравій зовнішності, легкому макіяжі, стриманому гардеробі. В одязі дотримується стилю «power dressing», який символізує владу й силу, демонструє, що політикиня занадто зайнята державними справами, щоб відволікатися на пошук модних трендів. Непримітна зовнішність і відсутність харизми стали її козирем.
За 22 роки перебування на посту канцлера Ангела Меркель стала символом європейської стабільності, ключовою фігурою у вирішенні найважливіших політичних питань, однією з найвпливовіших жінок світу. Вона ніколи не робить провокаційних заяв, але на всі питання відповідає логічно, іронічно й доволі сухо. Одне з її гасел: «Нова Європа повинна повернутися обличчям до всіх, враховуючи навіть малочисельні соціальні та етнічні групи». Вона завжди прагнула до компромісів і стабільності, до «поміркованого прогресу в межах законності».
Тож тепер, коли ця видатна постать іде зі свого посту, весь світ замер в очікуванні: чи знайдеться в Німеччині адекватна альтернатива такому лідеру, як Ангела Меркель? Хто ще зможе так органічно поєднувати нарочиту начебто нехаризматичність з непохитним авторитетом у своїй країні?