Безбар’єрність у Запоріжжі: чи комфортно людям з інвалідністю пересуватися містом
Війна збільшує кількість людей, яким потрібна доступність. Безбар’єрність у Запоріжжі вже закладена в міську політику, але в реальному просторі вона поки що фрагментарна. У місті є окремі робочі рішення, а звичайні будинки, укриття й частина вулиць лишаються недоступними. Міська рада затвердила програму заходів зі стратегії безбар’єрності на 2024–2030 роки, тож проблему на місцевому рівні визнають (https://zp.gov.ua/news/355311-strategicne-planuvannia-bezbarjernosti-5-krokiv-dlia-gromadi ).
Саме на вулицях зміни найпомітніші, зокрема для людей із порушеннями зору. У лютому 2025 року комплексно оновили перехрестя проспекту Соборного з вулицею Українською: замінили всі 29 світлофорів (13 транспортних і 16 пішохідних), облаштували чотири острівці безпеки на всіх напрямках руху, понизили бордюри та поклали рельєфну тактильну плитку. Перехід обладнали пристроями звукового супроводу, а світлофори під’єднали до двох різних підстанцій і оснастили акумулятором, який дозволяє їм працювати близько чотирьох годин без світла ). Для військового часу це принципово: коли зникає електрика, незрячі пішоходи лишаються без звукового сигналу, і акумулятор частково вирішує проблему. Далі інклюзивні переходи (з пониженими бордюрами, тактильною плиткою та звуковим супроводом) планували облаштувати на перехрестях Соборного з вулицями Південноукраїнською, Марії Примаченко, Миру, Михайла Гончаренка та з бульваром Шевченка.
Влітку 2025 року на бульварі Шевченка завершили безбар’єрний маршрут: понизили бордюри, встановили тактильну плитку, відновили асфальт і нанесли довговічну розмітку переходів. За даними Департаменту муніципального управління, на той момент у місті було 13 сучасних світлофорів із безперебійним живленням і звуковим супроводом та 15 підвищених пішохідних переходів, два з яких на проспекті Соборному, а на безбар’єрні умови на дорогах з місцевого бюджету виділили 7,88 млн грн (https://www.inform.zp.ua/uk/2025/08/20/335272_pidvyshheni-perehody-z-mayachkamy-ta-zvukovi-svitlofory-yak-zminyuyutsya-dorogy-u-zaporizhzhi/ ).
Місто пропонує й сервісні рішення, які частково замінюють фізичну доступність. У ЦНАПах доступний застосунок для перекладу жестовою мовою та кімнати матері й дитини, працює мобільний адміністратор, що надає адміністративні послуги вдома, а центр соціального обслуговування отримав два автомобілі з підйомниками для перевезення дітей з інвалідністю на реабілітацію. Запрацював і пілотний проєкт «Соціальне таксі»: в Інклюзивно-ресурсному центрі спеціальні автівки возять школярів з порушеннями
Мисткиня Маріанна Смбатян провела в Запоріжжі експеримент «ДоступНІсть»: запрошувала перехожих проїхатися центром у візку. З 17 людей погодився лише один, і вона вважає, що забобони самі стають перешкодою (https://www.radiosvoboda.org/a/dostupnist-uktrayina-veterany/33528668.html ).
Автор публікації
