Боївки, “Просвіта”, бій з міліцією, провокації та розстріли — дослідження про ОУН-УПА на Сумщині

14 жовтня – 80-річчя створення Української повстанської армії, яка вела свою діяльність також і на Сумщині.

 На шосткинських торфорозробках у 1940 році арештували Іллю Голотяку з Львівщини. За його зізнанням він – член ОУН з 1934 року. Мав псевдо “Дніпро”. Ця справа свідчить про те, що діяльність ОУН на території Сумщини розпочалася раніше, ніж її почали висвітлювати — з похідних груп у 1941 році. Останні знахідки в Держархіві Сумської області говорять, що провід ОУН скористався подіями вересня 1939 року для розбудови своєї агентури на сході. Серед документів є інші повідомлення про перебування курєрів від ОУН у Кролевецькому, Конотопському та інших районах.

Осередок в Сумах заклали учасники Середньої похідної групи, частина якої після загибелі в Миргороді її провідника Миколи Лемика досягла Сум восени 1941 року. Пізніше, для посилення осередку, було переведено до Сум підпільників з Вінниччини. Протягом 1942 року підпільникам вдалося закласти кілька осередків в районах області.

12 грудня 1942 року німецький військовий комендант м. Суми повідомляв вищій інстанції, що військова контррозвідка у Сумах розкрила оунівську організацію, керовану з Києва. “Досі арештовано обласного керівника Сапуна, двох районних керівників і ще 38 чоловік.” Далі у повідомленні йдеться: “Керівники ОУН (бандерівської) добирають потрібних їм людей і пропонують їх німецьким установам як особливо надійних осіб… Згідно з деякими чутками ОУН планує створити в Конотопі фабрику боєприпасів… Організацію побудовано за “круглим принципом”. Зовнішнє коло помітно піддає себе небезпеці, а ядро схопити неможливо”.

 

Виявляли підпільну мережу ОУН на Сумщині енкаведисти шляхом провокацій. У 1943-1944 роках вони активізують створення на східній Україні провокативної мережі “лже ОУН”. Це, на їхню думку, давало можливість, з одного боку, виявити членів та прибічників, які мали зв’язки з ОУН і залишились невикритими радянськими спецслужбами. З іншого боку — виявляти націоналістичний елемент, втягуючи його в “організацію”, і пізніше позбавлятись від нього шляхом знищення або використовувати для агентурної розробки. Таким чином, до речі, енкаведисти планували знищити Максима Рильського та Остапа Вишню, щоб звинуватити у цьому злочині українське підпілля. Служба безпеки ОУН дізналася про цю провокацію і попередила письменників.

Згодом сталінські спецслужби створили фіктивний провід ОУН на сході України та ряд регіональних осередків. Таким чином, на 5 березня 1944 року, за повідомленням радянських органів безпеки, на території Сумської області виявили чотири осередки ОУН, заарештували 18 учасників, двох оголошено у розшук.

 

На території Сумської області в завершальний період війни та після відомо про діяльність таких груп:

  • Боївка братів Супрунів і братів Лузанів – Олександра та Івана. У березні 1948 року на чолі свого загону здійснювали напади на партійні та радянські установи, розташовані в Конотопському і Кролевецькому районах Сумської області та Коропському районі Чернігівської області.
  • Боївка “Дулі” діяла на території Глухівського та Кролевецького районів. Вона робила напади на колгоспи, сільради. Використовувала при цьому лісисту місцевість.
  • Невелика група УПА під керівництвом братів Семенцових діяла на Глухівщині. Згодом вона поширила свою діяльність на Путивльський та Шалигинський райони. 30 травня 1947 року відбувся останній бій упівців із міліцією, який тривав понад 4 години. Частина бійців загинула, іншим вдалося вийти з оточення. Остаточно міліція ліквідувала цю групу восени 1948 р.
  • Найбільшого розголосу набула діяльність невеликої боївки УПА, яка з’явилася в липні 1944 року на території Роменського та Недригайлівського районів. У ніч з 11 на 12 листопада 1944 року цей загін провів напад на бригаду колгоспу ім. Будьонного (с. Вовківці). Такий самий наліт здійснили 15-16 листопада в с. Погожа Криниця. Причому, як повідомляли своє начальство агенти НКВС: “все награбоване майно і продукти харчування бандою було роздане населенню, яке співчувало їй і надавало всіляку підтримку”. Після вбивств кількох активістів Недригайлівський та Роменський райвідділи НКВС попросили допомогу з обласного центру. Було заведено агентурну справу “Автоматчики”. 19 грудня 1944 року під час бою у Роменському районі командир групи повстанців Микола Цуб загинув, учасники були схоплені.

Боївки УПА мали підтримку місцевого українського населення, особливо в період голоду 1946-1947 рр.

Лілія Христенко, Суми, журналіст

0

Автор публікації

Офлайн 3 години

o.tuliakov@uabs.sumdu.edu.ua

10
Коментарі: 0Публікації: 217Реєстрація: 15-11-2021

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
Генерація паролю