Бульбашка у голові
Смартфон — це не просто телефон, а потужний персональний компьютер із функцією фото та відеозйомки. Сучасна людина витрачає десь дві години щодобово на активність у соціальних мережах: публікації, оприлюднення фото-відео, взаємодія з контентом інших користувачів.
Соціальні медіа та пошукові системи формують навколо кожного користувача окремий персоналізований світ, який отримав назву “бульбашки фільтрів”. Суть цього феномена полягає у тому, що кожен користувач має власну пошукову історію та активність у соціальних мережах, тому системи видають саме ту інформацію, яку вони вважать потрібною для користовача, спираючись на його цифровий портрет.
Дуже схожа ситуація із соціальними мережами. Стрічка новин найбільш популярних сучасних соцмедіа формується не у хронологічному порядку, а відповідно до наших вподобань, що є результатом стеження за активністю користувача як у середині сервісу, так і за межами (репости, лайки, перегляди, пошукові запити). У чому недолік такої стратегії підбору системою інформації? Людина отримує обмежений перелік інформаційних месиджей, що призводить до формування редукованої картини світу, відсутності критичної складової та різних викривлень у сприйманні дійсності. Мозок людини опиняється у зоні комфорту, “теплій ванні”, де немає необхідності критичного сприймання інформації.
Отже, “бульбашка фільтрів” — це своєрідна матриця, яка через технічні алгоритми обмежує можливості користувача отримувати об’єктивну та всебічну інформацію про світ.
Якщо ваша мета — отримати максимально обєктивну інформацію, то доведеться докласти зусиль та вийти за межі інформаційної кульки-бульбашки. Для цього необхідно “деперсоніфікувати” ваше перебування у соціальних мережах, вийти із акаунтів та встановити програми-плагіни, які запобігають відслідковуванню активності користувача.
Також необхідно “обманути” алгоритми соціальних мереж — підписатися на різних “некомфортних” користувачів, з точкою зору яких ви не погоджуєтесь, та періодично їх лайкати. Тоді в стрічці буде з’являтися альтернативна точка зору, що спровокує критичний підхід до сприймання інформації.
Автор публікації
