Василь Івчук: не лише серце віддав дітям

Гідність і свобода… Сьогодні на вустах не лише України, а й світу ці слова, які 9 років тому стали символом боротьби. Боротьби за демократичне, європейське майбутнє цілої нації.

Символічно що саме цього дня виповнюється 120 років із дня народження людини, яка за своє коротке життя встигла продемонструвати світу, що таке ГІДНІСТЬ. Донедавна його ім’я було практично невідоме українцям, однак коли, як не зараз, імена Героїв мають виринати із забуття…

Василь Івчук – педагог, рятівник дітей, Герой України.

Василь Якович народився 21 листопада 1902 року в селі Яблунівка на Хмельниччині в родині заможних селян. Закінчивши Вищі учительські курси, юнак присвятив своє життя школі, викладаючи історію.

У 1932 році молодий учитель був призначений директором школи у селі Дударків Бориспільського району на Київщині. Саме тоді своєю чорною смертельною ходою українськими містами і селами почав іти Голодомор – трагедія, створена руками сталінського режиму, яка забрала життя мільйонів українців.

29-річний директор Дударківської сільської школи розумів, що 200 його учнів навряд чи переживуть прийдешню зиму. То ж вирішив будь-якою ціною рятувати своїх вихованців. Василь Якович заснував підсобне господарство при школі “для трудової практики учнів”, орендувавши у колгоспу 8 десятин (гектарів) землі, 2 корови і коня. Діти заготовили сіно, виростили овочі, які згодом і врятували їх від голодної смерті.

Відмінників директор преміював двома шматками хліба, які дозволяв забрати з собою з їдальні.

Окрім того, директор зумів домовитись про ще одну “виробничу практику”. Цього разу в підсобному господарстві Дарницького м’ясокомбінату. Після уроків учні працювали на полі, що належить м’ясокомбінату. Оплатою за їхню роботу були безкоштовні обіди – по пів ополоника супу на особу.

За офіційними даними, село Дударків за час Голодомору втратило 153 людини, хоча очевидці подій називають цифру в 400 осіб. Однак завдяки Василю Івчуку в цей список не потрапив жоден школяр. Фактично він врятував від голодної смерті понад дві сотні дітей і кілька вчителів.

Крім того, аби запобігти розповсюдженню педикульозу серед дітей Василь Івчук влаштував для своїх учнів «лазневі дні» у заможних селян. Під його керівництвом школа стала однією з найкращих у районі та отримала перехідний Червоний прапор за успіхи у навчально-виховному процесі.

Василь Івчук, як згадують його учні, був наполегливим, зібраним, цілеспрямованим, працездатним і водночас поміркованим, вимогливим, справедливим та людяним до своїх учнів і колег. Його запам’ятали як гарного педагога, серед односельців він користувався великою повагою.

Вже за кілька років, у 1937-му, Василь Івчук був заарештований НКВС і обвинувачений в участі у контрреволюційній повстанській організації та антирадянській пропаганді. Зізнання в активній участі у контрреволюційній діяльності на користь організації, яка ставила за мету відокремити Україну від колишнього СРСР і приєднати до Польщі, були вибиті із 35-річного вчителя. І 28 вересня 1937 року на засіданні трійки при Київському облуправлінні НКВС УРСР було ухвалено рішення про розстріл Василя Яковича Івчука, що і було виконано в одній із київських в’язниць 2 жовтня 1937 року. У педагога залишилася дружина Тетяна Матвіївна і діти – дочка Євгенія і син Василь.

Місце поховання Василя Івчука досі залишається невідомим…

У 1958 році – реабілітований посмертно.

У 2007 році зірку Героя України отримав онук Василя Івчука – Юрій Васильович Івчук.

0

Автор публікації

Офлайн 3 дні

Maryna Severynchuk

32
Коментарі: 1Публікації: 51Реєстрація: 15-11-2021

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
Генерація паролю