Війна і мир в історії людства
Основною рушійною силою будь-якого розвитку можна вважати виникнення та подолання суперечностей. Війна і мир – це такі ж протилежні категорії, як добро і зло, життя і смерть, свобода і рабство. Разом з тим, вони супроводжують людство з найдавніших часів. Поняття «війна» та «мир» настільки переплелися у нашій свідомості, що часто сприймаються нами як дві сторони однієї медалі.
За підрахунками дослідників, в історії людства різноманітні військові конфлікти виникали в середньому тричі на рік, а їхня загальна кількість за п’ять тисячоліть наближається до п’ятнадцяти тисяч. З часом масштаби війн розросталися. Наприклад, у Другій світовій війні брала участь 71 країна, загинуло 55 мільйонів осіб. А вже у локальних війнах другої половини ХХ століття загинуло близько 40 мільйонів осіб.
Сьогодні особливої трагічності військовим конфліктам надає зростання кількості жертв серед мирного населення. Якщо у Першій світовій війні їхня кількість склала 5% від загального числа загиблих, то у Другій світовій війні – вже 50%. За підрахунками ООН, за 7 років війни на Донбасі на цивільних припадає 25-26% від загальної кількості загиблих.
Багато мислителів пов’язують військові конфлікти з природою людини – її біологічними та психологічними особливостями, її бажанням панувати над іншими. Відомий англійський філософ Нової доби Томас Гоббс, свого часу, виділяв три основні причини, через які розпочинаються війни. Це, по-перше, суперництво; по-друге, недовіра; по-третє, жага слави. Сьогодні ми можемо назвати ще й четверту причину – прагнення до матеріального збагачення.
Причому всі ці причини стосуються як окремих індивідів, так і цілих країн, а матеріальна складова стає передумовою конфліктів частіше за інші. Як людина готова вчинити злочин заради матеріальної вигоди, так і держави розпочинають війни з метою заволодіння чужими територіями та використання їхніх ресурсів. Часто протягом історії людства результатом військових дій ставало елементарне розграблення захоплених територій. Однак ці мотиви, як правило, прикривалися ціннісними чи ідейними розбіжностями.
В науці поряд з біологічним поясненням військових дій існує і їхнє соціальне обґрунтування, тобто залежність від особливостей соціального розвитку, політичних систем та державної політики учасників конфлікту. Якщо суперечності між країнами загострюються настільки, що їх неможливо подолати шляхом проведення переговорів, взаємних поступок, домовленостей, тоді військове зіткнення стає лише питанням часу.
Проте, на відміну від попередніх епох, в сучасному світі зростає і кількість факторів, які стримують військові дії. Серед них можна назвати суспільну мораль, інстинкт самозбереження та колективний розум людства.
Автор публікації
