Довгоочікувана зима
Ще з раннього дитинства пам’ятаю, як взимку прокидалась вранці, бігла до вікна і бачила чудову картину: білий сніг вкрив землю, дерева, авто.. Було дуже-дуже красиво. Хотілося скоріше вибігти на вулицю, почути цей скрип під ногами, помацати сніжок у ручках, їхати на санях та рукою загрібати сніг.
Завдяки снігу хочеться виходити на свіже повітря, ліпити снігову бабу, гратися в сніжки, дуркувати та сміятись. Прокидається настрій Нового року та Різдва. Чекаєш цих свят, але, на жаль, у нашій місцевості справжня зима на свята буває не завжди. Взяти за приклад позаминулий рік… Справжньої зими, як такої, в Запоріжжі не було, сніг жодного разу не випав, на вулиці було сиро й сіро, через що настрій був досить пригнічений, тому скоріше хотілося теплої, квітучої весни.
Але насправді зима дуже чаруюча пора року. Час змін, час тепла та затишку. Час, коли можна сісти із сім’єю біля вогню, пити чай або какао, та насолоджуватись дружньою атмосферою. Сподіваюсь, що замість дощу і туману, до нашого міста, осель, все ж таки прийде та сама холодна, сніжна пора року, якої всі так чекають. Дуже хочу, аби люди були на свіжому повітрі, бавилися один з одним, а не ховалися від дощу у власних хатинках.
Немає нічого кращого за засніжені зиму, коли мороз не відчувається, бо за цією красою забуваєш усе погане. Уже багато міст нашої чарівної держави засипало снігом. Тож чекаю, що і до нас дійде.
Моє найбільше бажання зустріти Новий Рік та Різдво Христове у 2022 році з повністю засніженими вулицями, аби вийти 1 січня надвір і покатати сестричку на санях, а потім відвідати ковзанку, адже сніг це +60% до новорічного настрою))
Автор публікації
