Емоційна самотність у шлюбі як наслідок недоліків соціалізації особистості

Однією зі складних психологічних проблем сучасності є поняття самотності, яке може проявитися не лише в житті самотньої людини, а й у шлюбі, між подружжям. З точки зору науки, самотність є одним із важливих, але недостатньо розроблених соціальних концептів.

Проблема самотності викликала інтерес в усі історичні періоди, і в наш час, є поширеною темою обговорення представниками суспільногуманітарних наук. Самотність, як важлива проблема спілкування, розглядається в роботах психологів та соціологів: К.А. Абульханової-Славської, А.Г. Амбраумової, Г.П. Орлова, І.С. Кона, А.А. Леонтьєва та ін.

У їхніх роботах, суть розуміння проблеми полягає в тому, що індивід в процесі взаємодії з оточуючими не може знайти необхідний йому емоційний відгук і, таким чином, відчуває почуття самотності.

Визначення «самотність» трактується неоднозначно. Ускладнення його розуміння викликано тим, що самотність як соціально обумовлене явище не має чітко визначених критичних ознак та психічних факторів, які індивідуально відображаються свідомістю переживань. Найбільш повне і загальноприйняте визначення трактується так: «Самотність – соціальнопсихологічне явище, емоційний стан людини, що пов’язане з відсутністю близьких, позитивних емоційних зв’язків з людьми і/або зі страхом їх втрати в результаті вимушеної або психологічної причини соціальної ізоляції».

Найчастіше самотність зображується за допомогою супутнього їй песимізму, безпорадності (замкнутих перспектив). Самотні люди часто відчувають себе нікчемними, некомпетентними і нелюбимими. Самотні люди схильні недолюблювати інших, особливо товариських і щасливих.

Це – їх захисна реакція, яка, в свою чергу, заважає їм самим встановлювати добрі стосунки з людьми. Самотня людина характеризується винятковою зосередженістю на самій собі, на своїх особистих проблемах і внутрішніх переживаннях. Спілкуючись з іншими людьми, самотні більше говорять про самих себе і частіше, ніж інші, змінюють тему розмови. Вони також повільніше реагують на висловлювання партнера по спілкуванню.

Навіть перебуваючи в шлюбі, люди можуть бути самотніми.
Можливість поділитися один з одним своїми емоціями, почуттями, а також тривогами, страхами і проблемами становить невід’ємну частину подружнього життя. Це істотно важливо. Водночас, багато людей впадають у відчай через те, що при їх спробі обговорити проблеми подружніх відносин партнер обмежується односкладовими відповідями на питання. Тривалі відносини, сповнені нерозуміннями і непорозуміннями, ведуть до того, що ми перестаємо довіряти і самим собі, і шлюбному партнеру. Основним чинником, що пояснює таку поведінку одного з партнера є недоліки в соціалізації особистості.
Людина протягом усього життя проходить процес соціалізації. Первинна соціалізація починається з народженням людини до становлення дорослої людини. Вторинна відбувається протягом усього життя і характеризується руйнуванням раніше засвоєних норм і засвоєнням нових. Якщо на якомусь етапі проходження соціалізації, у людини виникають певні труднощі, проблеми, в майбутньому це може вплинути на побудову
сімейних відносин.

У шлюбі, перш за все, повинна бути повага один до одного. Щоб уникнути розладів подружжя має намагатися враховувати особливості характеру кожного. Потрібно обговорювати все, що хвилює кожного з подружжя, не відкладати на потім, бути відвертим і ділитися один з одним. Спілкування можна підтримати в формі жестів, мімікою,
положенням тіла, поглядом, усмішкою, обіймами. Подружжя має шукати
те, що їх об’єднує, а не те, що розділяє. Емоційна самотність у шлюбі – це розповсюджена проблема в багатьох сім’ях і саме недоліки в соціалізації особистості одного із партнерів або обох, часто виступають причиною такого явища. Спілкування в даному випадку виступає як причина негараздів в подружжі, так і спосіб для її вирішення. Повага, любов та спілкування – головні фактори гармонійного, щасливого шлюбу. Загальний огляд проблеми самотності в шлюбі, в контексті високих показників розлучень відносно укладення шлюбів, дає підстави стверджувати, що подружжя не завжди здатне самостійно усунути ті чинники, що породжують непорозуміння та самотність. Подолання емоційної самотності в шлюбі вимагає корекції з боку фахівця – психолога або соціального працівника.

0

Автор публікації

Офлайн 4 дні

IRYNA_GOZHENKO

1
Коментарі: 0Публікації: 30Реєстрація: 11-08-2022

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
Генерація паролю