Знайомство з амбасадорами / амбасадорками команди проєкту “Мир у цифровий час” з Дніпра!

Владислава КОРЖ – заступниця голови Студентської ради Дніпровського гуманітарного університету, студентка І курсу спеціальності “Готельно-ресторанна справа”
Вже декілька місяців в Україні триває кровопролитна війна. Мужні та хоробрі воїни ЗСУ щодня боронять нашу Батьківщину. У таких умовах перед кожним українцем стоїть завдання зробити якомога більше на своєму місці: працювати там, де можна, щоб не допустити руйнації економічних, соціальних та культурних здобутків нашого народу.
Війна Росії проти України вмить докорінно змінила життя української молоді. Багато юнаків і дівчат йдуть до війська, щоб давати відсіч агресору, долучаються до лав територіальної оборони та займаються волонтерством. Вже зараз молодь починає створювати майбутнє України. Виходячи з цього, хочу навести, як приклад, розповідь молодого українця про те, як його змінила війна.
Руслан, 25 років, військовий, учасник боїв під Києвом:
“Для мене війна триває з 2014 року, але повномасштабна розпочалась 24 лютого 2022 року. Я отримав повістку і відразу пішов до військкомату. Після чого мене направили в мою бойову бригаду. Перші декілька днів ми виконували завдання зі спостереження і виявлення противника. Потім, коли ворог зосередив велику кількість потужних вогневих засобів, він почав просто руйнувати мирні населені пункти та змітати все, що йому трапляється на шляху. При цьому вони не жаліють нікого – ні дітей, ні пенсіонерів. Гинуть ні в чому невинні мирні люди. Працюють ворожі “Гради”, артилерія, авіація. Бомблять абсолютно все. Це просто пекло…
Однак ми на своїй землі, ми витримаємо, хоча дуже багато безневинних жертв. Ворог думав, що війною він роз’єднає Україну, але навпаки він її об’єднав. Мирні жителі просто виходять йому на зустріч, спалюючи його техніку. Мирне населення показує ворогу, що він прийшов не туди, де його чекають.
Весь світ побачив, що Україна – це не та країна, яка може просто впасти. У нас дуже чудові слова є в гімні: “Душу й тіло ми положим за нашу свободу”. Це дуже сильні слова, які розуміє кожен українець. Ці слова відповідають дійсності – ми готові віддати своє життя, аби наші діти жили у вільній незалежній державі, щоб тут не було жодного “русского міра”…. Я думаю, що ця війна не триватиме довго: в них боєприпаси та паливо закінчуються і сили в них теж не нескінченні”.
Війна – це завжди погано, це завжди зло, смерть, сльози і страх. Я думаю, що у війні немає жодного сенсу. Будь-яка війна закінчується перемовинами і укладенням мирного договору. А в цей час гинуть люди, гинуть діти і цього вже не повернути”.
Цей проєкт виконується у співпраці з громадськими організаціями “Гендерний клуб Дніпро” та “Фундація прав людини” та фінансується Інститутом зовнішніх культурних зв’язків (IFA) коштами Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина.
0

Автор публікації

Офлайн 3 дні

Treskin Dmytro

0
Коментарі: 0Публікації: 7Реєстрація: 30-07-2022

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
Генерація паролю