Знання, як найвища цінність людства
Тенденції розвитку економіки сучасної цивілізованої держави, незважаючи на істотні національні особливості та відмінності, підпорядковані певним законам і тенденціям, які будуються на геополітичних, соціально-економічних, демографічних, інноваційних та інших парадигмах. Перспективний вектор розвитку світової економічної системи спрямований на інтеграцію науки, освіти і виробництва, завдяки чому створюються нові інноваційні підходи, продукти, технології, методи управління й форми зайнятості, які в своїй сукупності є двигуном науково-технічного прогресу, суспільного розвитку та умовою досягнення країною конкурентних переваг на регіональному, національному, міжнародному і світовому рівнях. При цьому спостерігається поступова трансформація основної ідеї розвитку світової економічної системи від збільшення обсягів матеріальних ресурсів до безперервного накопичення і якнайповнішого використання найвищої цінності людства – знань людини. Тобто відбувається плавний перехід від індустріальної економіки до програмованої, проходячи при цьому процес переродження економіки спочатку в інформаційну економіку, а потім в економіку знань і SMART-економіку.
Прагнення розвинених країн світу до побудови економіки, яка характеризується максимізацією процесів накопичення, генерування та використання знань, пов’язане з цілим комплексом складних проблем екологічного, соціального і економічного характеру, які вже не одне десятиліття гостро стоять перед більшістю менш розвинених економік світу. Такі світові проблеми, як дефіцит чистої води та продовольства, безробіття та злидні, забруднення навколишнього середовища та високий рівень захворюваності/смертності населення, диспропорції в темпах народжуваності населення в різних регіонах світу, вичерпання запасів корисних копалин і зникнення цілих видів тварин і рослин, значно скорочують якість і тривалість життя людини на планеті. Якщо ж виходити з того, що в основі більшості з перерахованих проблем лежить бездумна руйнівна діяльність людини і її прагнення до миттєвої вигоди, то виходом зі сформованої ситуації може бути тільки перехід на зберігаючи та поновлювані технології, в основі розробки яких лежать інновації та передові знання людини. Для створення таких технологій провідні корпорації залучають талановитих людей з різних сфер з усього світу, тим самим акумулюючи новітні знання та цілеспрямовано направляючи їх на благо людини, що характеризує в дії один із провідних інструментів економіки знань (knowledge economy).
Для України вибір вектору спрямування економічної політики в напрямі побудови економіки знань являється самим доцільним та бажаним за сьогоднішніх умов розвитку країни, так як це майже єдиний шанс швидко відновити економіку країну у повоєнний період. Можливість реалізувати цей вектор на практиці буде залежати від кожного з нас, від того, наскільки високою в нас є мотивація до опанування та використання новітніх знань, їх продукування та створення. Зробимо ж крок на допомогу нашій країні. Зі святом всіх нас, з Днем Знань!
Автор публікації
