Кожного дня був привід звернути увагу
Частина 5
Алеся Пальона
З початком повномаштабного вторгнення кожен з нас, хоч на деякий час, був волонтером. В такий час це виявляється в будь якій допомозі друзям, знайомим, чужим людям. Кожен переживав і намагався зробити будь-що для наближення Перемоги. Своїми внесками, підтримкою постраждалих. Саме тяжкі події перетворили всіх українців на родину, у котрій кожен підтримує одне одного. Волонтерство – це добровільна суспільно корисна діяльність, яка здійснюється як окремо людьми, так і організаціями. Треба звертати увагу на це, і розуміти, що будь яка твоя дія на користь суспільства – це крок до Перемоги. Адже не можна оминати це. Саме завдяки тому, що кожен робить цей малий крок, в середині є надія на те, що Перемога близько.
Волонтерство наразі є однією з підвалин відповідального громадянського суспільства.
Воно існує з давніх давен. Украінське волонтерство настільки унікальне, що йому можна завдячити суверенітетом. Про український волонтерський рух тепер знає весь світ, і ми маємо продовжувати. Не маємо права зупинятися. У цей надзвичайно складний час цей рух об’єднує людей, які беруть на себе колосальну відповідальність, які готові на все або допомогти іншим. Адже займатися цим тебе штовхає щось у середині, це не можна пояснити. Це поклик душі, який реалізовує твою громадянську позицію. В нашому суспільстві підтримуються всі принципи волонтерської діяльності, прикладом є принцип добровільності дій людини. Тобто ніхто ніколи нікого не змушує цим займатися. Сміливі, щирі, безкорисливі люди які здатні на все. Я впевнена, що через 5-10 років люди чуючи про те, на що були здатні наші волонтери будуть в шоці. Коли будуть дізнаватися про все чим вони забезпечували людей та військових. Це все неймовірно.
А все це – українці. Неймовірні, найкращі, найсильніші. І головне – вільні.
Проєкт реалізується Національним університетом «Чернігівська політехніка» та ГО «Центр гендерної освіти» спільно з ГО «Фундацією прав людини» та фінансується Інститутом зовнішніх культурних зв’язків (IFA) коштами Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччини
Автор публікації
