Комунікативні табу в різних лінгвокультурах
Комунікація регламентується різними нормами та традиціями, які є характерними для тієї чи іншої лінгвокультури. Традиція спілкування у будь-якого народу становить собою певні правила, які мають так чи інакше виконуватися усіма учасниками комунікативного процесу.
Ці етикетні норми вбирають у себе так звані комунікативні табу. Що вони власне собою становлять? Це такі мовні вирази або теми, які через комунікативну традицію слід уникати під час спілкування. Такі заборони викликані багатьма причинами, серед яких соціально-політичні, культурні, емоційні чинники, що існують у лінгвоспільноті. Але, на думку мовознавців, такі мовні обмеження викликані не скільки переліченими вище чинниками, а лексемами, що їх репрезентують. Однак, як би там не було, але табу регламентують людську діяльність, нашу комунікацію, вербальну та невербальну.
З еволюцією суспільства та зверненням до ґендерних проблем поширилися і відповідні мовні табу. Так, у німецькомовному соціумі під час спілкування слід уникати розмов про статеву приналежність, оскільки це є певним типом дискримінації. Це пов’язано із бажанням уникнути вказівки на ґендер, показуючи рівність обох статей. Тому, у німецькій мові уникають таких форм звертання як пан (Mann) та пані (Frau).
Також неоднозначною темою для спілкування є сексуальна орієнтація. Така мовна заборона пов’язана не лише із сексуальною революцією, але й через певні ситуації (працевлаштування) вона залишається табуйованою.
До тематичних табу у німецькій лінгвістичній культурі слід віднести обговорення фінансового стану співрозмовника, розмови на політичні та релігійні теми, особливо це стосується суперечок про політичні переконання та релігійні вірування.
Особливе місце серед комунікативних табу належить темі хвороби та смерті. Здавна вважалося, що такі розмови можуть накликати нещастя. Однак, у сучасному світі така мовна заборона продовжує жити. Якщо ці теми виходять за межі особистого, стосуючись публічних осіб, то про них можна вільно говорити.
Крім того, забороненими темами є обговорення дружин/подруг інших знайомих, спільних знайомих, особисті страхи, свої думки та конфіденційну інформацію про третіх осіб.
Не менш цікавими є комунікативні табу в китайців. Вибір теми для розмови з представником цієї нації – справжнє мистецтво. Ніколи не слід запитувати в китайця, якою, на його думку, увечері буде погода: за віруваннями, передбаченням погоди займається священна черепаха. Але назвати людину черепахою – велика образа в Китаї.
Так як і німець, китаєць не любить обговорювати своє здоров’я, оскільки так він запідозрить, що ви сумніваєтеся у його самопочутті. Але у цій лінгвістичній культурі абсолютно нормально обговорювати керівництво (лише з позитивного боку) – вони фанатичні патріоти. Хоча існують певні нюанси: обговорення політичної ситуації Піднебесної та її непростої історії – абсолютне табу (найперше така заборона поширюється на іноземців, які не зможуть зрозуміти багатьох тонкощів). Хоча спілкуватися про культуру, природу та кухню Китаю з іноземцями не заборонено.
Китайці доволі прямі у деяких питаннях, тому не слід дивуватися, якщо у малознайомої людини можуть запитати про її сімейний стан, кількість дітей, їх та ваш вік, та питання заробітної плати є забороненим, оскільки така так співрозмовник намагатиметься порівняти ваш і його соціальний статуси.
Цікаві мовні табу зустрічаються і в італійців. Виділимо топ-4 заборони у лінгвокультурі італійців:
- Ніколи не говоріть італійцям про те, що ви їсте пасту з кетчупом чи майонезом. Такі гастрономічні дивовижі чужі для представників цієї нації, а надалі ваша думка щодо їжі взагалі не буде враховуватися.
- Не слід обговорювати батьків, особливо маму. Для італійця матір – людина, котра знає і може все. Це авторитет, з думкою якого не слід сперечатися.
- Слід уникати теми про футбол: критикувати команду, тренера чи збірну. Будь-що сказане проти цього виду спорту сприймається як образа та невихованість.
Отже, щоб уникнути комунікативних невдач, необхідно дотримуватися та поважати комунікативні табу різних націй, проявляючи в таких ситуаціях комунікативну гнучкість.
Автор публікації
