Культура миру та особливості її просування
Сучасний світ наповнений проявами расової та етнічної ненависті, сплеском тероризму у всіх його формах та проявах, дискримінацією, нетерпимістю, зростанням нерівності, війнами та насильством, а також екологічними катастрофами. На сьогоднішній день стратегії дій урядів мають бути спрямовані як на забезпечення основних свобод, миру, прав людини та демократії, так і на сприяння сталому та справедливому економічному та соціальному розвитку, і все це має відігравати важливу роль у побудові культури миру.
Перехід до культури миру потребує трансформації індивідуальної поведінки, а також інституційних практик. Навчитися жити у мирі та гармонії – це тривалий процес, який починається з розвитку внутрішнього світу та виховання відносин, що сприяє розширенню та інтеграції мирних принципів.
Глобальні зусилля з досягнення миру і примирення можуть бути успішними лише за колективного підходу, заснованого на довірі, діалозі та співробітництві. Розквіт культури миру породить спосіб мислення, який є передумовою переходу від сили до розуму, від конфліктів і насильства до діалогу та миру. Вони, як ніколи, потребують комплексного підходу, заснованого на вихованні у дусі миру, прав людини та демократії. Для цього ми повинні створити великий союз між усіма, особливо за активної участі та участі громадянського суспільства та його зусиль.
Найважливіший спосіб пропаганди культури миру – це виховання у дусі миру. Його необхідно запроваджувати у всіх частинах світу, у всіх суспільствах та країнах як важливий елемент побудови культури миру. Вивчення миру у всіх учбових закладах має бути невід’ємною частиною нашого освітнього процесу, як читання та письмо.
Автор публікації
