Молоді батьки в умовах війни: з якими труднощами стикаються сім’ї з маленькими дітьми в Запоріжжі
Війна змінила саму логіку сімейного життя, і для молодих батьків у Запоріжжі вона стала щоденним випробуванням. Місто розташоване поблизу лінії фронту, регулярно зазнає ракетних і дронових ударів, а водночас приймає десятки тисяч переселенців, тож навантаження тут подвійне. Тривоги бувають по кілька разів на добу, іноді майже без часу на реакцію. Батьки щоразу підхоплюють дитину й біжать в укриття або шукають безпечне місце вдома. Нічні тривоги руйнують сон, і хронічне виснаження накопичується. Далеко не всі укриття придатні для малюків: вони холодні, вологі, без туалету, а прогулянки залежать від того, чи є поруч укриття.
Тривога дорослих неминуче передається дітям. Малята не розуміють, що відбувається, але реагують страхом гучних звуків, нічними кошмарами, відмовою розлучатися з мамою, поверненням до раніше подоланих звичок. Батьки самі перебувають у стресі й мають бути опорою для дитини, а часу чи коштів на власну психологічну допомогу бракує. Ситуацію ускладнює розлука: багато чоловіків служать або працюють на об’єктах оборони чи життєзабезпечення, тож матері часто лишаються з дитиною самі. Переселенці до того ж утратили оточення, бо бабусі й дідусі залишилися на окупованих територіях або виїхали, і посидіти з хворою дитиною нікому.
До цього додаються житло й гроші. Оренда в Запоріжжі подорожчала, а доходи переселенців не зросли, тому сім’ї тісняться в орендованих квартирах, гуртожитках чи в родичів. Мамам у декреті важко знайти роботу з гнучким графіком, виплат не вистачає на підгузки, суміші й ліки, а перебої зі світлом додають витрат на павербанки й генератори. Садки й школи працюють залежно від наявності укриттів, частина дітей навчається дистанційно, і дошкільнятам бракує спілкування з однолітками. Переселенцям доводиться заново шукати педіатра й сімейного лікаря та відновлювати медичні документи, а для дітей із хронічними захворюваннями це особливо складно.
Частину цих потреб закривають місцеві програми. У червні 2025 року в Запоріжжі відкрився Центр життєстійкості, створений за підтримки ЮНІСЕФ і фінансування уряду Німеччини через банк розвитку KfW. Такі центри дають дітям і родинам комплексні послуги в одному просторі: підтримку психічного здоров’я, допомогу долати кризи, зміцнення батьківського потенціалу. Серед їхніх послуг індивідуальні й групові консультації психолога, арт-терапія для дітей і дорослих, групи взаємопідтримки та навчальні програми, зокрема «Батьківство без стресу». Центр допомоги врятованим у Запоріжжі створено за ініціативи уряду України у партнерстві з UNFPA та місцевою владою, і там проводять психологічні практикуми для дітей і молоді, а також для дорослих. Для переселенців із Мелітополя працює Центр захисту і підтримки дітей та сімей, створений службою у справах дітей Мелітопольської міської ради й відкритий у лютому 2024 року. Він поєднує консультації психологів, підтримку батьків і дитячий простір, облаштований разом із ГО «Відповідальні громадяни».
Для дітей із родин ВПО в центрі міста відкрили освітній центр у підвальному приміщенні, який завдяки двозмінному навчанню може охопити до 100 учнів щодня. Його створено за підтримки USAID і БФ «Support Ukraine Today», а заняття проводять педагоги-переселенці. Тимчасове житло надає Центр допомоги «Запоріжжя»: проживання там безоплатне, є дитячий майданчик, пральні машини, доступна психологічна й правова допомога. Базові соціальні послуги для сімей з дітьми, зокрема допомогу при народженні дитини, надає міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Графіки, адреси й умови доступу можуть змінюватися через безпекову ситуацію, а частина програм залежить від донорського фінансування, тому перед візитом варто уточнити актуальну інформацію в міському центрі соціальних служб або на сторінках центрів у соцмережах.
Допомога центрів і взаємодопомога батьків у чатах, де обмінюються речами, інформацією про укриття й послуги та підміняють одне одного з дітьми, дуже важливі, але вони не замінюють системних рішень. Родинам із малими дітьми потрібні садки з укриттями, доступна психологічна допомога, житлові програми й гнучка зайнятість для матерів. Від того, наскільки швидко ці потреби будуть закриті, залежить, з яким ресурсом діти Запоріжжя вийдуть із війни.
Автор публікації
