Навчання дітей під час війни: як допомогти та що треба знати

Чому навчання корисне під час війни?

Якщо дорослі можуть відволіктися від війни на якісь буденні й хатні справи, роботу, то дитина зазвичай повністю перебуває у війні. Як результат, «школа в такий період може дати дитині підтримку, відволікти та спрямувати її увагу на щось інше».

Спілкування з однолітками та друзями також значно допоможе дитині. Вона зрозуміє, що не самотня у своєму страху та переживаннях, бо подібні емоції відчувають всі.

Отож, першочергове завдання освітнього процесу – це зовсім не отримання нових знань, бо «місія школи в такий час дати дитині підтримку та опору, спрямувати вектор уваги в іншому напрямку».

Також повернення дитини до чогось звичного дає їй почуття безпеки та стабільності. Це те, за що чіпляється психіка у важкі, травматичні часи.

Поради для школи

За часів війни функції школи трохи змінюються: тепер вчитися потрібно не лише грамоті, а й тому, як влаштовані емоції, як впоратися зі своїми почуттями та не падати духом. Учителі стають наставниками.

Ось поради, які допоможуть учителям бути справжньою опорою та підтримкою для учнів:

• дистанційне навчання повинне бути спрямоване на повторення вивченого матеріалу, а не на засвоєння нового. Це зумовлено тим, що дитина не зможе сфокусуватися на навчанні, що викличе певний стрес. Також орієнтація на повторення дасть кращий результат;
• жодних негативних оцінок, обліку присутності, об’ємних домашніх завдань. У цей час школа повинна бути підтримкою, а не тиснути. Подібні речі лише викликатимуть у дитини додатковий стрес і хвилювання. Оскільки в житті дитини таких емоцій вистачає, то краще поки відмовитися від стандартних шкільних процедур;
• розуміння того, що учні подекуди розсіяні, неуважні та інертні під час онлайн-уроків. Навіть якщо дитина не дуже уважна та не може сфокусуватися, за це не потрібно кричати, сварити або карати. Їй треба час, щоб відчути безпечний простір і захотіти працювати. Травматичні події впливають на кожного, відтак у кожного власна модель самозахисту;
• забудьте про увесь негатив під час уроків. Дуже важливо, щоб вчителі забували про всі негативні новини та статистики смертності. Зробити це не завжди просто, проте діти повинні відчути себе на острівку безпеки. Адже вони й так звідусіль чують цей новинний контент. Все що їм треба і на що варто відволікатися під час уроків – це на підтримку й турботу. Можна навіть виділити на початку уроків певний час, щоб вислухати та почути всіх дітей. Також важливо розповідати про емоції, як їх екологічно випускати й не тримати в собі, й про те, що будь-які з них – нормальні;
• не проґавити, коли треба допомога. Якщо ви побачили, що дитина постійно плаче, перебуває у стані тривоги або поводиться дуже агресивно – це крик психіки про допомогу. В такому разі дитині необхідна психологічна підтримка та консультація; варто звернутися до шкільного психолога.

Для вчителів навчання у такий період – це виклик, водночас велика місія, «адже навчання може допомогти дитині впоратися й пережити все це психологічно».

Проєкт реалізується в межах Програми з розширення можливостей заради відновлення порозуміння для лідерів громад в Україні «Мир у цифровий час» ГО «Ґендерний креативний простір» спільно з ГО «Фундацією прав людини» та фінансується Інститутом зовнішніх культурних зв’язків (IFA) коштами Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина.

Вікторія Кардаш,

студентка КЗВО «Луцький педагогічний коледж»