Надія – це мужність рухатися вперед
🎢 Наше життя нагадує американські гірки. Сьогодні ми мчимося на величезній швидкості вгору, наше обличчя обвіває вітер і ми кричимо від захвату, аж перехоплює подих. А вже за мить ми падаємо вниз, у нас перехоплює дихання, чи то від страху, чи від небачених досі емоцій. На цьому шляху потрібно знайти в собі додатковий ресурс, мобілізувати свої сили та віднайти надію, яка б підсилювала наше прагнення до щасливого життя.
Саме НАДІЯ, яка рятує нас від відчаю і зневіри, підтримує нас у важкі часи нестабільностей та змін. Тому поговоримо про її рятівну силу на шляху до радості та щастя як базових людських відчуттів.
😟 В історії є приклади того, коли людина помирала саме тоді, коли втрачала надію. Молода жінка, яка в роки Другої світової війни перебувала в таборі Аушвіц була переконана, що табір і саму її звільнять до Різдва. Але коли ця дата минула і табір ніхто не звільнив, вона втратила надію разом із своїм життям.
⏳Єврейка угорського походження, психотерапевтка Едіт Егер, яка теж пережила концтабір Аушвіц, говорить про те, що все в житті тимчасово. Потрібно себе налаштовувати, що «це тимчасово і я все витримаю». На її думку, надія – це не біла фарба, що нею ми зафарбовуємо наші страждання. Це інвестиція в цікавість. Якщо здамося зараз, то ніколи не дізнаємося, що буде потім.
Надія, насправді, не дає жодних гарантій, що в майбутньому буде саме так. Але обираючи надію, ми привертаємо свою увагу до того, що наповнюватиме наше життя радістю та щастям. Важко зберігати надію, коли живеш у реаліях сьогодення. Військові злочини і постійне порушення міжнародного права з боку держави-агресора мають посилити наше відчуття надії на перемогу справедливості, демократії та законності. Надія не є очікуванням, що все в житті буде легко, просто, за законами справедливості і добра. Надія – це мужність рухатися вперед, не впадаючи у відчай, це сила, яка дає змогу ніколи не здаватися. Надія – це готовність плекати всередині себе все, що дає світло, та спрямовувати його промені в найтемніші закутки. І, як говорить Едіт Егер, це найсміливіший з відомих їй актів уяви.
💪 Проявіть мужність, щоб не впадати у відчай. Навколо всіх нас вирує життя. Кожного дня щось відбувається, рухається вперед, змінюється.
📍Наприкінці дня протягом десяти хвилин подумайте і назвіть для себе десять фактів, що стало зараз краще, ніж це було кілька десятків років тому, кілька тижнів, днів тому.
📍Подумайте про глобальні речі, як-от розширення прав людини, технологічні винаходи, прорив у сфері науки. А потім про локальні та особистісні зміни, що ви зробили, чого досягли, а що змінилося на краще.
Як формувати надію?
📌 Пропонуємо вам вправу, що є одним із ключів звільнення від відчаю та формування надії.
📌 Сядьте зручно або ляжте і заплющте очі. Спробуйте розслабити своє тіло.
📌 Зробіть кілька глибоких вдихів та видихів, концентруючись на процесі дихання.
📌 Уявіть, що ви прямуєте на зустріч із власним майбутнім стежкою чи дорогою.
📌 Подумайте, де ви йдете, якою вулицею.
📌 Запам’ятайте все, що вас оточує, зверніть увагу на фізичні відчуття, звуки навкруги, аромати. Ви наближаєтеся до порога, де живете ви майбутні.
📌 Погляньте, що це за будинок чи квартира.
📌 Привітайте себе майбутнього/-ю, зверніть увагу на свій вигляд, вбрання, емоції.
📌 Обійміться або потисніть руку собі майбутньому/-ій. А тоді запитайте: «Що б тобі хотілося сказати мені теперішньому/-ій?»
❗️І пам’ятайте, надія не відбілює дійсності. Вона говорить, що життя сповнене темряви і страждань. Але вона дає відчуття того, що ми витримаємо все сьогодні, а вже завтра будемо вільні. І це завтра обов’язково настане. Тому сьогоднішній день – це ще один день, який наближає нашу націю до ПЕРЕМОГИ. 🇺🇦
Автор публікації
