(Не)українські костюми: вигадка чи автентичність

Що не так з українськими костюмами, які ми бачимо з дитинства на сцені, по телевізору, в підручниках і в інших засобах медіа? (Так-так, я зараз саме про атласні шаровари, тонку коротку вишиванку для чоловіків, пластиковий вінок та короткі атласні спідниці для жінок). Відповідь коротка – все не так!

Почнем з того, що козаки у давнину не носили шароварів. Цей елемент одягу з’явився значно пізніше, ніж думає більшість українців. Їхнім повсякденним одягом були звичайні тонкі штани з темної тканини. Самі ж шаровари, до яких ми звикли, вигадали аж наприкінці 19 ст.

«Усі думають, що козаки ходили у червоних шароварах та вишиванках. Але весь цей стандарт був створений українським театром кінця ХІХ – початку XX століття. Це були стилізовані речі під ті образи, які були знайомі людям. Але козаки Хмельницького у шароварах не ходили. Їх штани були схожі на ті вузькі джинси, в яких ходять сучасні підлітки», – розповідає історик Кирило Галушко.

Тепер перейдемо до проблематичності звичних нам спідниць та пластикових вінків. Такий образ «українки» почав складатись російською владою для «спрощення» нашої культури національних костюмів, знищення їхньої автентичності та самобутності.

Не було в давнину ніяких пластикових вінків з пом’ятими квітами. Натомість вінки були з паперових та воскових квітів і використовувались як самобутня прикраса для жінок, які виходили заміж.

Спідниці відрізнялися залежно від місцевості. Наприклад, на Волині – це були довгі спідниці з цупкої тканини, які зазвичай носили з фартухом.

Насправді, на тему того, як російська влада поступово знищувала наше уявлення про справжній український національний костюм можна сказати значно більше. Дуже сумно бачити, як в такі часи люди хочуть вивчати та поширювати свою культуру у світі, однак поширюють культуру, створену владою-вбивцею нашого народу. Тому поширюймо, плекаймо, вивчаймо, відтворюймо своє, автентичне, естетичне, та таке нам близьке.

Проєкт реалізується ГО «Ґендерний креативний простір» спільно з ГО «Фундацією прав людини» та фінансується Інститутом зовнішніх культурних зв’язків (IFA) коштами Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина.

Ольга Богдан,

студентка КЗВО «Луцький педагогічний коледж»

2

Автор публікації

Офлайн 3 дні

Tzhalko Tetyana

203
Коментарі: 0Публікації: 108Реєстрація: 27-07-2022

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
Генерація паролю