Особисті межі: що й навіщо?
Уявіть ситуацію: ви – людина, яка не любить смажену картоплю, а ваша бабуся змушує вас її їсти, неприємно, правда? Або малознайома вам людина бере вас за руку, не подобається? Про це і буде тема мого нового блогу – особисті межі чи як забезпечити особистий комфорт.
Звертаючись до наукової термінології, особисті межі – це суто ваш індивідуальний простір, до якого входять інтереси, цінності, захоплення, емоції та інше. При вибудовуванні особистих кордонів ми можемо втекти від зайвих сварок з нашими близькими, а також забезпечити комфорт при спілкуванні з людьми.
При знайомстві з новою людиною одразу скажіть про найголовніші теми, які бажано не торкатися, що не робити, щоб не образити вас. Звичайно, це має бути взаємно. Так, це не повинно звучати як: “Привіт, я не люблю реп, коли мене чіпають і дзвонять ночами, доречі, мене звуть…”, але сказати про це обережно все ж таки варто. Подібні нескладні махінації у стосунках допоможуть вам у майбутньому.
Також у тему особистих кордонів варто вписати слово “ні”. Це справді дуже важливе слово. Почнемо з того, що про багато речей бажано запитувати:
– Можна я візьму твоє печиво?
– Вибач, але я зараз дуже голодний, ні.
Крім самого слова “ні”, важливо також приймати його. Відмовляти людям – це нормально, приймати відмову – теж норма.
Хтось може подумати, що особисті межі – це егоїзм. З розряду – “Тобі ж не складно поцілувати свою бабусю, ти давно її не бачив”, але чи це приємно дитині? Чи не порушує подібна дія його особисті межі? Адже найцінніше, що є у людини – це вона сама. Ми повинні цінувати себе та свої почуття. Признаюся чесно, часом мені складно дається те саме “ні” або сказати людині, що тема діалогу мені нецікава, але я намагаюся. Вчимося відстоювати свої кордони разом!
Автор публікації
