Павутина соцмереж: у які пастки потрапляють діти?
Сучасні діти буквально живуть в соціальних мережах. Там вони спілкуються, дружать, розважаються та шукають самовираження. Інтернет-простір може розважати і розвивати, а часто може бути небезпечним. Фейки, кібербулінг, челенджі, що несуть загрозу для життя — ось неповний список небезпек соцмереж. Про це пишуть ОСВІТОРІЯ.медіа.
Під час фестивалю Docudays UA експерти з інтернет-безпеки говорили про пастки в мережі, у які потрапляють діти. Ірина Сидоренко записала практичні поради для батьків та вчителів.
Кібербулінг серед дітей
За даними дослідження «Попередження та протидія кібербулінгу в дитячому середовищі України» Всеукраїнської кампанії проти кібербулінгу Docudays UA найпоширенішими видами кібербулінгу є створення фейкових сторінок, поширення інтимних фото та відеозаписів бійок, тролінг. Кібербулінг — це умисна дія, спрямована на те, щоб людина емоційно почувалася некомфортно. Це може бути виключення з групи або заволодіння сторінкою особи в соцмережах, умисне створення фейкової сторінки від імені особи, поширення інформації від імені цієї особи або ж навіть заволодіння інтимною фотографією або відеозйомкою з метою подальшого шантажу.
Порада батькам від Ксенії Шиманської:
Домовтеся з дитиною: щойно вона відчує дискомфорт у спілкуванні онлайн, їй варто звернутися по допомогу до того, кому вона довіряє.
Поясніть дитині: кіберпростір створює ілюзію анонімності, але попри віртуальність, усе відбувається в реальному житті, а кожна дія має наслідки. У віртуальному просторі змінюється роль спостерігача, який теж може стати потенційно булером чи булеркою, якщо поширює неприємну інформацію про іншу людину.
Наголосіть: уся інформація, яку дитина пересилає, залишається в мережі назавжди і може бути використана іншими людьми.
«Дорослий» контент у соцмережах
За даними дослідження «Сексуальне насильство над дітьми та сексуальна експлуатація дітей в Інтернеті в Україні» 83 % дітей вперше побачили сексуальний контент у віці 7–13 років. У дослідженні також ідеться про те, що кіберзлочинцю достатньо поспілкуватися з дитиною 18 хвилин, щоб дитина довіряла йому і надіслала фото інтимного характеру.
Найпоширенішими кейсами до Уповноваженого є повідомлення щодо розміщення інформації сексуального характеру, часом порнографічного, про тих чи інших дітей в соцмережах. Другими за поширеністю кейсами є звернення стосовно втягування дітей у групи, через які може постраждати дитина.
Порада батькам від консультантки з безпеки Аліни Елевтерової:
Перед тим як подарувати дитині гаджет, розкажіть про техніку безпеки. Інтернет — це публічний простір, як і вулиця, там так само діють правила.
Розкажіть дитині, які фотографії публікувати, а які — ні. Як можна виражати флірт інакше, ніж як надсилати фотографії інтимного характеру, яку інформацію про себе можна викладати.
Враховуючи пастки, у які може потрапити дитина в інтернеті, батьки часто вирішують суттєво обмежити час дитини онлайн або заборонити користуватися соцмережами. Я за те, щоб не забороняти, а пояснювати: на що слід звертати увагу, перебуваючи онлайн.
Порада батькам:
Не чекайте, доки якась трагічна ситуація станеться з вашими знайомими. У новинах дуже часто показують ситуації, які призвели до неприємних наслідків. Обговорюйте разом з дітьми такі ситуації. Але зважайте на вік дитини: не давайте суху лекцію, а цікавтеся думкою дитини.
Куди звертатися по допомогу?
Docudays UA спільно з Українською Гельсінською спілкою з прав людини (УГСПЛ) пропонують кваліфіковану юридичну допомогу дітям та/чи батькам дітей, які опинились у ситуації кібербулінгу.
Телефони приймальні УГСПЛ: (044) 383 9519, 094 928 6519.
Професійні психологи і юристи Національної дитячої «гарячої лінії» допоможуть розібратися зі складнощами й розв’язувати будь-яку проблему, у тому числі пов’язану із цькуванням в онлайні. Безкоштовний номер: 0 800 500 225 або короткий номер: 116 111 (безкоштовно з усіх мобільних).
Якщо потрібна правова допомога чи порада, звертайтеся до найближчого місцевого центру чи бюро правової допомоги, дізнавшись контакти на сайті legalaid.gov.ua.
Також на захисті ваших прав — Уповноважений Верховної Ради України з прав людини: 8 800 501 720, (044) 253 7589.
Якщо ви учень чи студент, батьки здобувача освіти, вчитель чи викладач або інший учасник освітнього процесу і ваші права порушили, зокрема ви постраждали від кібербулінгу, Служба освітнього омбудсмена допоможе їх захистити та надасть необхідну юридичну та психологічну підтримку. Подати звернення щодо порушених прав можна на сайті eo.gov.ua.
Автор публікації
