Пам’яті Героя України Тараса Матвіїва

Війна забирає найкращих. Шкода, що дізналась про молодого творця посмертно, взявши до рук його книгу, видану батьками.

Тарас Матвіїв – Герой України, випускник факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка, громадський діяч, журналіст, учасник Революції Гідності, командир взводу 24-ої окремої механізованої бригади. Він загинув 10 липня 2020 року внаслідок російського обстрілу під с. Троїцьке (Луганщина). Тарас Матвіїв ціною власного життя врятував від смерті двох побратимів.

Указом Президента України молодшому лейтенантові Тарасу Матвіїву за особисту мужність, виявлену в захисті державного суверенітету й територіальної цілісності України, самовіддане служіння українському народові було присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».

«Мої думки. Ритмопроза» – лірична, глибоко філософська збірка віршів воїна, про яку батьки дізналися вже після смерті сина. Матір, Валентина Матвіїв, випадково взяла до рук теку, в якій і були численні рукописи сина Тараса. Серед записів поезія «51 мрія». Перемога у війні, український Крим і Донбас – це  перше і найзаповітніше бажання. Продовжують втілювати його зараз товариші Тараса на фронті. Батьки взялися за друге бажання – презентували збірку читачам.

Містерія відбулась 27 жовтня у Волинській обласній бібліотеці для юнацтва.

Укладачкою та редакторкою збірки стала мама, Валентина Матвіїв. На черзі другий том, який вміщуватиме нариси, памфлети та публіцистичні тексти.

Тарас був надзвичайно талановитим та багатогранним. Його твори про любов, про Бога, сенс життя, Батьківщину. Кожен знайде те, що шукає.

Проєкт реалізується ГО «Ґендерний креативний простір» спільно з ГО «Фундацією прав людини» та фінансується Інститутом зовнішніх культурних зв’язків (IFA) коштами Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина.

Оксана Ткачук, студентка

КЗВО «Луцький педагогічний коледж»