«Повернення з пекла або життя після сексуального насилля»
На сьогоднішній день тема сексуального насильства не є забороненою. Про це говорять і пишуть. На жертву не ставлять «клеймо ганьби».
Більшість жертв сексуального насильства вважають за краще не відкривати своєї «ганьби» (на жаль, саме це слово дуже часто використовують жертви сексуального насильства на прийомі у психолога) навіть дуже близьким людям. Про те, щоб звернутися до органів правопорядку, не може бути й мови. Це обумовлюється тим, що жертва сексуального насильства, звернувшись за допомогою до закону, часто стикається з адміністративними вимогами, які є не менш травматичними, ніж сам факт насильства.
До психологів, на жаль, теж дуже рідко звертаються. А прийшовши до психолога, зіткнувшись з нерозумінням і страхом самого фахівця, йдуть з додатковою душевною травмою.
- Так не варто чинити.
При виборі фахівця зателефонуйте йому, домовляючись про зустріч, послухайте його голос, запитаєте, чи працює він з травмою в принципі і стикався він з жертвами сексуального насильства, з якими віковими групами він стикався, були це чоловіки або жінки. Якщо ви самі боїтеся це зробити, нехай вам допоможе Та людина, до якого ви довіряєте.
- Не можна ховатися в свій кокон.
Горе необхідно проплакати, а отриману травму пропрацювати, щоб в подальшому вона не заважала жити. При зверненні в поліцію не йдіть без нікого. Краще взяти того, хто зможе бути поруч і прийняти ваш стан. Підтримати і відреагувати на те, що відбувається так, щоб Вам це не здалося черговим нападом. Ви маєте повне право попросити бути присутнім психолога або інспектора-жінку.
- Почніть піклуватися про себе з перших секунд трагедії.
Обов’язково відвідайте гінеколога і пройдіть обстеження на наявність венеричних захворювань і вагітності. Пройдіть повторне обстеження через пару місяців.
- Віра в те, що все буде добре.
Жертвам сексуального насильства, як і будь-яким іншим людям, які перенесли травму, необхідно мати віру в хороше майбутнє. Найважливішим в процесі терапії повинна бути посіяна надія на зцілення і, як опрацювання травми, прийняття себе нового.
Терапія будь-якої травми є тривалим процесом. Люди, які пережили сексуальне насильство або навіть спробу сексуального насильства, потребують психологічної підтримки, особливо:
- в періоди побудови нових відносин. При неопрацьованій травмі можливий союз з партнером з садистичними нахилами;
- при народженні дітей (і першого, і наступного). Надмірна тривога повтору сценарію, особливо в тих сім’ях, де випадки сексуального насильства передаються у спадок;
- в період розлучення. Відбувається самобичування і посилюється акцент на власній «зіпсованості».
Для того, щоб пережити і сприятливо вирішити травму, отриману внаслідок сексуального насильства, необхідно бачити перспективу в майбутньому. Дуже важливим є наявність знання, щось хороше, що було втрачено внаслідок сексуального насильства, може бути збережено і відновлено.
Важливо в процесі терапії прийняти, що якою б сильною не була травма – це досвід. Так, болючий, так, часто просто жахливий, і після нього часом не хочеться жити, але і в цьому випадку необхідно шукати в собі сили жити далі.
Автор публікації
