Потреба в діалозі. Зв’язок. Частина 1.

Хто і коли потребує діалогу? Кожен і завжди. Проте це ідеальна і надто узагальнена ситуація. Всі ситуації відмінні, кожна людина та її мотивація до дій є також різними. Часто ми шукаємо зв’язку із самим собою, своїми почуттями та емоціями. Тоді ми говоримо про внутрішній діалог. Проте людина – істота соціальна, тому потреба в діалозі виникає тоді, коли виникають соціальні зв’язки, коли поруч з’являється інша людина. Найчастіше про діалог говорять у контексті побудови стосунків або конфлікту. Більшість із нас налаштовані на побудову стосунків. Будь-які стосунки передбачають потребу у діалозі. Це яскраво проявляється, наприклад, коли ми закохуємося. Згадайте, що тоді відбувається? Як ми поводимося? Шукаємо зустрічі, зустрівши – стежимо за поглядом коханого чи коханої, намагаємося зрозуміти її чи його. Пробуємо «приєднатися» до коханої людини. У цей момент ми приймаємо іншого з його чи її поглядами та переконаннями. Тоді діалог для нас є шансом бути почутим і побаченим. Через діалог ми будуємо стосунки та створюємо родину, знаходимо друзів.
Ми будуємо стосунки та зв’язок з іншою людиною, намагаємося зрозуміти, як вона думає, ділимося з нею власними переживаннями та болями. Інший випадок – конфлікт. Уявімо ситуацію: у нас були стосунки, а потім сталося щось, від чого стосунки, як ми кажемо, розірвалися. Втратився зв’язок. А якщо це підсилено насильством? Процеси комунікації тоді виглядають зовсім інакше. Стосунки стають неможливими, порозуміння немає, контакт – відсутній. Ми тоді говоримо: «Про що з ним/з нею говорити?». Також в конфлікті часто виникає питання «Чому?». Чому ця людина так вчинила? Чому не попередила? Чому я? Нас переповнюють біль, розчарування, розпач. Найчастіше в таких випадках ми шукаємо друга чи подругу, з якими стосунки тривають, і просимо про зустріч. Ми хочемо, аби нас послухали. Шукаємо однодумців, тих, хто нас зрозуміє і підтримає, це також потреба в діалозі. Ми будуємо зв’язок з іншими, залучаємо їх до конфлікту. Наші переживання і біль стають і їх болем переживаннями.
Ситуація ускладнюється, коли конфлікт нашої групи (групи, до якої ми себе зараховуємо), стався ще до нашого народження. Тоді емоції, які пережили наші близькі, передаються нащадкам, або просто тим, хто вважає себе «своїм». Тоді ми потрапляємо у коло «агресора і жертви», які постійно змінюються місцями: дія однієї сторони викликає біль і страждання в іншої, яка, оговтавшись, завдасть такого ж болю і страждання у відповідь.

Розумійте інших легко і нехай співрозмовники завжди правильно розуміють Вас!
Часто віра людини в те, що ситуація або подія була такою чи іншою настільки сильна, що жодні раціональні аргументи або приклади на неї не впливають. Здавалося б, є факти, є
хронологія, є якісь причини і наслідки, котрі ми вважаємо об’єктивними. Але віра сильніша за розум! Іноді це важко зрозуміти, але для конфліктів та діалогів це вихідне положення, яке ми маємо врахувати.

За матеріалами О. Овчаренко (2017) Курс “Як ефективно спланувати та провести важливий діалог”, Модуль 2 «Менеджмент діалогу»

Чи можливий діалог зараз між українцями й росіянами? Чи є в цьому потреба? Як вважаєте?

 

0

Автор публікації

Офлайн 1 рік

gulyewa.78@ukr.net

1
Коментарі: 0Публікації: 36Реєстрація: 16-12-2021

You may also like...

Залишити відповідь

Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
Генерація паролю