Прийдешнє України

  Що готує моїй державі майбутнє? Що «день грядущий» готує сучасній молоді? Що чекає мене в прийдешньому? Питання, що завжди цікавили людей. Ця неймовірна жага знати майбутнє часто змушує людей звертатися до гадалок, мольфарів, чаклунів. Навіщо? Майбутнє можна побачити, проаналізувавши минуле і теперішнє.

      Майбутнє держави – це і є моє майбутнє та всієї молоді. Ось тут треба зупинитись і з’ясувати, що в державі найголовніше, що чи хто є стрижнем минулого, теперішнього і прийдешнього. Відповідь ясна, як сонце і день, – народ, люди. Я живу в соціумі і не можу не бачити зневіри українців у майбутньому. Впродовж 30-ти років незалежності в Україні відбулося багато негативного: стоять або зруйновані заводи, на Сході – війна, Крим – відібраний, Донбас – окупований.

      Війна – це завжди біль, втрати, смерть. Дуже жаль молодих юнаків, що гинуть, не пізнавши щастя. Вони могли б ще багато зробити для України, адже вони – це квіт нації. Ліна Костенко, яка завжди тримає руку на пульсі подій, у своєму вірші саме про них говорить:

Лежать наморені солдати,

а не проживши й півжиття!

      Я вважаю, що так не повинно бути. Адже і діти, і пенсіонери, і молодь мають право на щасливе життя. І воно має бути! Для цього повинні змінитися люди. Стати порядними, нерозбещеними, справедливими, такими, що наділені багатьма загальнолюдськими чеснотами. А де всьому цьому навчать? Звісно, у сім’ї, у школі. Значить, виховувати українців майбутнього буду і я. Моя майбутня професія – вчитель. Майбутнє України це і моя справа, справа моїх ровесників. Україна завжди славилася своїми синами і доньками: Т. Шевченко, Л. Українка, Г. Сковорода, Є. Патон, С. Крушельницька та багато інших. Я вважаю, що і моє покоління буде славити Україну. Прийдешнє України за сильними людьми, які будуть діяти на користь своєї держави. Намагатимуться  «зробити щось, лишити по собі» (Л. Костенко)

    Україна – це і чарівна природа, це і неповторна культура, це все, що навколо, це рідна домівка, де завжди чекають батьки. Це – Батьківщина, найкраща і найрідніша.

Така краса, висока і нетлінна,

що хоч спинись і з Богом говори.

(Л. Костенко)

Не може на моїй рідній землі довго тривати безлад, війна, неспокій. Бо люди-українці – оптимісти, котрі навіть лихо гонять піснею.

Щасливе майбутнє будь-якої країни будують люди, що її населяють. Україні бути щасливою, бо тут живуть чудові, сильні,  незламні духом люди!

Зарубей Анастасія

0

Автор публікації

Офлайн 4 місяці

K_Koverga

1
Коментарі: 0Публікації: 118Реєстрація: 16-11-2021

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
Генерація паролю