Проблема працевлаштування молоді
Проблема працевлаштування молоді існує в багатьох країнах. Майбутнє будь-якої країни знаходиться в руках сучасних юнаків та дівчат. Молодь уже сьогодні багато в чому визначає політичні, економічні та соціальні структури суспільства. Водночас вона у всьому світі є однією з особливо вразливих груп на ринку праці.
Виходячи з усього вищесказаного, можна виділити кілька проблем працевлаштування молоді, які є ключовими:
· неповноліття працівника;
· відсутність досвіду роботи;
· завищення вимог до молодих спеціалістів;
· незнання предмета роботи.
Відомим є той факт, що людина з вищою освітою та великим багажем знань отримує в Україні зарплату, яка значно поступається за розміром зарплаті звичайного офіціанта в США. То чому б нашому магістру чи кандидату наук не влаштуватися офіціантом у США? Так розмірковує приблизно половина випускників вищих навчальних закладів. Чи існує якийсь вихід, який би змусив молодь залишитися?
1. Перебудувати систему профорієнтаційної роботи у школі, яка перестала виховувати шанобливе ставлення до праці, професії робітника;
2. Проведення програм перенавчання службою зайнятості. Основні види його – початкове навчання та перепідготовка. На їхню частку припадає близько 80% слухачів програм перенавчання;
3. Організація ярмарків вакансій чи днів кар’єри. Зазвичай вони присвячені отриманню випускниками дипломів і проходять під егідою служб зайнятості провідних вишів країни. Інтерес роботодавців до них зростає з кожним роком;
4. Приділяти увагу професійній орієнтації студентів на 1 курсі навчання. Проведення тестів, бесід із психологом допоможуть майбутньому молодому фахівцю визначитися з вибором майбутньої спеціалізації. Молода людина з 1 курсу має визначити, із чим він хотів би пов’язати своє життя;
5. Оприлюднити показники затребуваності випускників на ринку праці; на основі банку даних служби зайнятості складати та публікувати рейтинги навчальних закладів за рівнем затребуваності їх випускників на регіональному ринку праці.
Цей проєкт виконується у співпраці з громадською організацією «Фундація прав людини» та фінансується Інститутом зовнішніх культурних зв’язків (IFA) коштами Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина.
#PeaceInDigitalEra
#ФундаціяПравЛюдини
#HumanRightsFoundation
Автор публікації
