Проблеми гендерної соціалізації
Під терміном «гендерна соціалізація» розуміється засвоєння людиною гендерних ролей, суспільних очікувань щодо цих ролей, а також гендерний розвиток особистості, тобто формування психологічних характеристик, які відповідають ґендерним ролям і ідеалам суспільства. Ці ролі тісно пов’язані з усвідомленням себе представником певної статі та з нормативами поведінки, характерної для представників цієї статі.
Гендерна соціалізація відбувається завдяки двом основним механізмам: диференціальному посиленню і диференціальному наслідуванню.
Диференціальне посилення означає винагороду прийнятої гендерно-ролевої поведінки, і покарання – неприйнятої, за умови, що заохочення або покарання людини за певні моделі поведінки залежить від її біологічної статі. Винагорода часто виступає у формі суспільного схвалення. І навпаки, всяке відхилення від моделі поведінки, яка відповідає прийнятій в культурі гендерній ролі, в більшості випадків карається соціальним несхваленням. Диференціальне наслідування – механізм соціалізації, в ході якого людина обирає рольові моделі, що відповідають загальноприйнятим нормам групи і починає наслідувати їх у поведінці.
Гендерна соціалізація здійснюється на різних рівнях:
1)структура суспільства пропонує та нав’язує чоловікам та жінкам типові для їхньої статі види діяльності, соціальні статуси, масові уявлення;
2) через спілкування та взаємодію з іншими в малій групі особистість засвоює визначені соціальні норми та уявлення стосовно поведінки чоловіків та жінок;
3) на індивідуальному рівні на гендерну роль впливають особливості власно особистості, її життєвого досвіду, засвоєних стереотипів, усвідомлених чи ні установок.
Формування гендерної особистості в процесі соціалізації здійснює низка соціальних інститутів: сім’я, школа, ЗМІ, релігія. Вони передають з покоління в покоління суспільні уявлення щодо того, як потрібно поводити себе хлопчикові та дівчинці, чоловіку та жінці, які особистісні якості вони повинні мати.
Автор публікації
