Промова про мову. Обережно, довге чтиво. Історія 10.

Моя перша вчителька англійської на першому уроці розповіла нам, п᾿ятикласникам про те, що важливо мати візуальний образ мови, яку вчиш, щоб швидше переключати мозок з однієї мови на іншу. І от з того часу образ  англійської для мене – це двоповерховий червоний автобус, який проїжджає повз червону телефонну будку. А образ італійської – це Пизанська вежа, яка стоїть невідомо як. А образ української – це Батьківщина-Мати і моя бабуся, що гойдає колиску з моїм меншим братом і співає колискову. А який образ російської? Певно, Красная площадь з собором Святого Василія з дивними, як мені здавалось, цирковими куполами.

Я спостерігаю багато дописів про протилежне ставлення до мови. І тут вбачаю непорозуміння на понятійному рівні. Зараз розкажу. Люди, які кажуть, що «неважливо якою мовою», сприймають мову, лише як засіб комунікації. Якщо дивитися лише з цього боку, то скажу з власного досвіду, що порозумітися можна і без слів: жестами, мімікою, найпростішими вигуками. Приблизно так, як у первісні часи. І я впевнена, що щира усмішка може сказати більше, ніж тисяча слів. І тут дійсно нема значення, якою мовою шукають порозуміння двоє хороших людей.

Та є багато людей, які розуміють, що мова – це не лише засіб комунікації. Мова формує світогляд, спосіб мислення.

Бо саме це закодовано в мові. Німці педантичні і чіткі, як їхня мова з чітким словотвором і правилами, італійці – емоційні, як італійська з їхнім передзвіном у вимові , французи – неконкретні і багатогранні, як французька з десятьма літерами, з яких читаються лише три. Кожна нація мислить по-своєму і дивиться на світ крізь призму свого світогляду, сформованого мовою. Мова – це маркер світогляду, культури, менталітету. Хто з цим буде сперечатися?

Українці та росіяни мислять по-різному, бо мислять різними мовами. Хоча правильніше сказати, що україномовні і російськомовні мислять по-різному. О, вже чую, як піднімається хвиля тих, хто може вільно розмовляти двома мовами з питанням: «А який же світогляд у них: український чи російський?» Скажу: амбівалентний. А амбівалентність призводить до турбулентності.

Дорогі україномовні, плекайте свою мову, не цурайтесь діалектів, збагачуйте власний лексичний запас.

Дорогі російськомовні, ваші страждання викликані опором до того, що є. Прийміть як даність те, що ви живете в Україні і тут панує українська. І страждання зникнуть самі собою. Не опирайтеся українському, поставтеся з цікавістю і шаною до нього і ви отримаєте неймовірне задоволення від вивчення мови і від усвідомлення приналежності до великого народу.

Проєкт реалізується в межах Програми з розширення можливостей заради відновлення порозуміння для лідерів громад в Україні «Мир у цифровий час» ГО «Ґендерний креативний простір» спільно з ГО «Фундацією прав людини» та фінансується Інститутом зовнішніх культурних зв’язків (IFA) коштами Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина.

Олена Мороль, лучанка

1

Автор публікації

Офлайн 1 годину

Tzhalko Tetyana

208
Коментарі: 0Публікації: 111Реєстрація: 27-07-2022

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
Генерація паролю