Протидія насильству за ознакою статі
Сніжана Павлова
Насильство за ознакою статі – це діяння, які спрямовані проти осіб через їхню стать. Це досить глобальна проблема не тільки в Україні, а й в усьому світі. Як відомо, найбільше насильство вчиняється над жінками, але нам не варто забувати, що і не мала кількість чоловіків також потерпає від насильства.
Останній час насильство за ознакою статі «набирає великих обертів». Почалося все із загальнонаціонального карантину який було запроваджено через нову інфекційну хворобу Covid-19. Кількість звернень щодо домашнього насильства протягом першого року карантину зросла в Україні аж на 47%. Далі розпочалося повномасштабне вторгнення росії в Україну і суспільство стикнулося з проявами військового насильства.
Від початку повномасштабної війни, в України почали з’являтися повідомлення про сексуальні злочини проти жінок, дітей та чоловіків, які були вчинені російськими військовими. Кількість постраждалих від сексуального насильства в Україні з кожним днем все більшає і більшає, з’являються випадки навіть постраждалих неповнолітніх дівчат, а також є підтверджені факти катування та зґвалтування літніх жінок та чоловіків. Сексуальне насильство, катування та інші військові злочини під час війни є не лише кримінальними злочинами, такі злочинні дії порушують міжнародне гуманітарне право та права людини.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну, також, збільшилася кількість повідомлень про домашнє насильство. Так, з початком війни було зафіксовано понад 58 тис. таких повідомлень.
Тому, в цьому пості, я хочу звернути увагу на те, куди звертатися особам, які є потерпілими від насильства за ознакою статі та що їм робити.
Постраждалій особі у випадку домашнього та гендерно зумовленого насильства треба звернутися до поліції за номером телефону 102. Також можна зателефонувати на урядову «гарячу лінію» – 15-47 або на національну «гарячу лінію» з питань запобігання домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації з мобільного або стаціонарного – 0800 500 335 , або з мобільного – 116 123.
Якщо запам’ятовування великої кількості номерів не є для вас зручним, то достатньо запам’ятати єдиний номер для звернення в службу порятунку – 112. Диспетчер проконсультує, що робити в конкретному випадку та при необхідності викличе потрібну бригаду.
Постраждала особа відтепер також може скористатися мобільним застосунком, який дає можливість викликати та отримати допомогу без телефонного дзвінка, не привертаючи увагу кривдника (назва застосунку не розповсюджується публічно МВС України, але він вже доступний до завантаження у Google Play та App Store).
Особам які стикнулися з проявами військового насильства спершу потрібно намагатися покинути місце, де було вчинене звірство та звернутися за медичною допомогою за номером телефону 103. Далі повідомити про злочин місцеві діючи органи влади: Національну поліцію України, прокуратуру, військову адміністрацію, місцеві органи влади тощо. Якщо особа знаходиться на тимчасово окупованій території України і не має змоги звернутися до місцевих органів влади, то їм потрібно повідомити про вчинений злочин офіс Генерального прокурора – 096 755 02 40 та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини – 044 253 75 89 або 0800 501 720; максимально задокументувати злочин та при першій можливості надсилати свідчення у встановленій формі на Міжурядову платформу для збору доказів для захисту та представництва України в Європейському суді з прав людини та Міжнародному суді ООН; онлайн-платформу належного документування скоєних рф в Україні воєнних злочинів, започатковану Офісом Генерального прокурора або звернутися до міжнародної неурядової правозахисної організації Human Rights Watch і La Strada — Ukraine, яка документує злочини вчинені російськими військовими на тимчасово окупованих територіях Україні.
Отже, я хочу звернути увагу на те, що якщо хтось потерпає або потерпів від будь-якого насилля в тому числі і за ознакою статі ви не повинні мовчати, не бійтеся говорити адже мовчання ні до чого хорошого не привиде ГОВОРІТЬ про це і НЕ СОРОМТЕСЯ вам обов’язково допоможуть, ВИХІД Є!
Ваше життя, честь і гідність охороняються Конституцією України, Законами України, Уповноваженим органом Верховної Ради України з прав людини, Резолюціями Ради Безпеки ООН «Жінки. Мир. Безпека», «Молодь. Мир. Безпека» та іншими міжнародними нормативно-правовими актами та міжнародними інституціями.
Проєкт виконується НУ «Чернігівська політехніка» у співпраці з громадською організацією «Фундація прав людини» та фінансується Інститутом зовнішніх культурних зв’язків (IFA) коштами Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина
Автор публікації
