Протуберанці сердець шістдесятників
Шістдесятники – назва покоління радянської та української національної інтелігенції з яскраво вираженою громадянською позицією.
Шістдесятники являли собою внутрішню моральну опозицію до радянського тоталітарного державного режиму, серед них були політичні в’язні та «в’язні совісті», дисиденти.
Українські митці-шістдесятники своїми творами і активною громадською діяльністю намагалися відроджувати національну свідомість, боролися за збереження української мови та культури, сприяли демократизації суспільно-політичного життя в республіці.
Почнемо з визначення «протуберанці». Що це таке? Протуберанці – це яскраві виступи різноманітної форми з розжарених газів, що спостерігаються на краях сонячного диска.
Але що ж таке «протуберанці сердець»? За Іваном Драчем «Протуберанці сонця» – «…Ми розкутурхаєм в двобої
Людський граніт, людський гудрон
Багряним громом сили тої,
Що нас розчахує з добра, —
Так б’ють з сердець протуберанці –
Повстанці сонця… Біль вмира…».
Прочитавши ці рядки, я зрозуміла для себе, що «протуберанці серця» – це повстанці; це ті (те), хто (що) надихає, хто (що) змінює свідомість людей.
Залишилося лишень дізнатися хто/що було протуберанцями сердець шістдесятників.
Почнемо з питання «З чим треба було боротися шістдесятникам?» Відповідь така: з радянським тоталітарним державним режимом. Шістдесятники своїми творами і активною громадською діяльністю намагалися відроджувати національну свідомість, боролися за збереження української мови та культури, сприяли демократизації суспільно-політичного життя в республіці.
Як для мене, «протуберанці сердець шістдесятників» – це все, що надихало їх на боротьбу з радянським тоталітарним режимом. Це як і їх близькі люди, так і весь український народ. Це українська солов’їна мова. Це наша культура. Це мрія в те, що одного дня Україна буде вільною.
Автор публікації
