Російські наративи, які роздмухують «зраду» в Україні (Частина 1)
Після завершення навчання у школі-тренінгу «Комунікація через соціальні мережі під час війни: як безпечно споживати та поширювати інформацію» (м.Київ, 05-08 серпня 2022 р.), де ми активно обговорювали ворожі наративи та шкоду, яку вони заподіюють громадянам, я вирішив опублікувати серію постів з невеличкими роз’ясненнями.
Останнім часом в соціальних мережах розвелося багато «зради» на тему російсько-української війни. Як правило, ця «зрада» не має під собою жодного логічного підґрунтя, а є лише суцільною маніпуляцією. Саме тому я вирішив обрати найбільш популярні наративи, які вкидають у наш медіапростір недобросовісні, заангажовані люди, чим вводять в оману пересічних громадян України.
«Нам не кажуть усієї правди»,
коли я чую подібну тезу, то одразу перед очима стає день повномасштабного вторгнення росії. Починаючи з 24 лютого і наступні тиждні росія намагалася безкінечно влаштовувати масові кібератаки на офіційні сайти органів влади, глушила мобільний зв’язок, але спеціально не чіпала Інтернет. Їх спеціалісти добре розуміли, наявність доступу до Інтернету дасть можливість українцям самим масово поширювати панічні настрої. Цю паніку спеціально підігрівали російські спецслужби через свої медіа в Україні. Масово стали з’являтися закиди, що усі наявні системи ППО знищені, ЗСУ масово переходить на бік ворога тощо.
Популярним став класичний метод, який активно використовували не тільки спецслужби рф, а й успішно підхопили українці. Мова йде про повідомлення анонімних користувачів із посиланням на якісь там «впливові зв’язки» – родичі, друзі тощо.
Дуже прикро, що такий примітивний метод ІПСО і досі залишається дієвим у нашому інформаційному просторі. Це щось на кшталт: «Я щойно поговорила з моїм братом, який має друга, що працює в СБУ. І він сказав, що влада бреше, що насправді вчора було тисячі загиблих, воювати нам нічим, ми відступаєм тощо». Класичний метод ІПСО, бо:
• сіє паніку;
• викликає недовіру до влади;
• зменшує вмотивованість і бажання далі боротись.
При всьому примітивізмі дивує, що багато громадяниУкраїни і досі ведеться на подібні «вкиди», їх навіть не бентежить сумнівне джерело інформації.
Скоріш за все, подібні тези грають на класичні українській прірві «влада-народ», де інформація нібито з’являється знизу – від звичайних громадян. Тому їй можна довіряти.
Очевидно, що такі тези дуже вигідні рф, тому треба активно підвищувати медіаграмотність громадян України, аби не допустити розколу в середині суспільства. Далі буде…
Проект реалізується Національним університетом «Чернігівська
політехніка» та ГО «Центр гендерної освіти» спільно з ГО «Фундацією
прав людини та фінансується Інститутом зовнішніх культурних зв’язків
(IFA) коштами Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки
Німеччина
Автор публікації
