Стандарти краси для жінок: чому вони нікому зараз не потрібні
Коли весь світ, на чолі з чоловіками, говорять жінкам, як вони мають виглядати, незважаючи на фізіологію, то не знаєш, плакати тоді чи сміятись.
Сама абсурдність ситуації в тому, що «норми» краси підтримують чоловіки, які ніколи не бували в жіночому тілі та не знають, як це, коли еталонні 90-60-90 неможливі через багато факторів: спадковість, різні типи фігур, захворювання тощо. Проте увесь світ продовжує наголошувати на тому, що параметри, які відрізняються від вищенаведених, – це ненормально, некрасиво, а іноді і жахливо. Та більше за це мене вбиває лише те, коли самі жінки, які, навпаки, знають всі деталі жіночої природи, принижують одна одну через те, що їх тіло не схоже на «пісочний годинник».
Фактично люди принижують жінок через те, що тіло, з яким вони народилися, не контролюючи це, не вписується у вигадані кимось рамки. Але ж справа не тільки у параметрах, які виходять за межі «норми», бо ці «знавці» еволюціонували та зараз можуть принижувати не тільки через надмірну вагу, але й через те, що дівчина струнка. І тепер змоделюємо ситуацію: ти маєш кругленькі форми – погано, бо це «надмірна вага», ти маєш еталонні 90-60-90 або щось дуже близьке – також погано, бо «занадто худа».
Справа ще й в доріканнях через елементарні захисні функції нашого організму, які притаманні представникам обох статей виду Homo sapiens. А саме волосяний покрив у місцях, на думку деяких «критиків», для цього не притаманних, хоча чомусь природа там їх залишила. Та людей, а особливо чоловіків, це не хвилює, бо їм важливіше, що «виглядає не гарно», «це не гігієнічно».
Тепер питання, яке хвилює мене найбільше: чому, дорікаючи жінкам через волосся на ногах, руках, пахвах тощо самі чоловіки не видаляють їх із цих місць? Це ж так само «не гігієнічно», та коли їм про це нагадаєш, то вони обурено відповідають, що це природа і вони з цим народилися. Підсумуємо: якщо волосся десь, окрім голови, у жінки – недбала гігієна, якщо у чоловіка – природа і біологія, і неважливо, що ми належимо до одного виду.
Можна багато говорити про надумані, вигадані кимось норми. Рамки, у які заганяють жінок. Рамки, які більше схожі на клітку. Приниження за наявність волосся у місцях, окрім голови, ваги, яка «виходить за межі норми», зріст у різних варіаціях «занадто» – це майже те саме, що принижувати за колір очей, з яким людина народилася. Адже це ті фактори, які ми не можемо контролювати.
Тож чи потрібно слухати думку людей, яких ти не знаєш, про твій зовнішній вигляд? Якщо соціум може принижувати навіть за зріст. Так, висока – погано, низька – також погано, бо комусь щось не сподобалось і не пасує. Це гра під назвою «Вибір на користь соціуму чи себе?», де рівні із зірочкою починаються з найпершого.
Чому це важко – відмовитися він нав’язаних соціумом правил? Все просто, бо роками жінкам говорили ці страшні речі про їх тіло. Більшість здалася, і це стало нормою, майже істиною. Проклятим спадком, який передавався мільйонам маленьких дівчаток, які й не знали, що таке комплекси, доки їм про це не розповіли їх же ж матусі, а доповнили діти на дворі та у школі.
І чому, коли вдалося це зробити, чому оточуючі починають пригнічувати тебе та твої старання? Бо були й ті жінки, які не зламалися під пресом суспільства. Жінки, які мали сміливість запитати: а чому я маю змінюватись заради когось або ненавидіти себе через неможливість змінитися? Їх просто ненавиділи і вважали майже хворими, бо вони могли зламати вибудовану патріархатом, зручну йому ж систему. Та саме завдяки їм зараз все більше дівчаток починають приймати себе, починають любити себе. Любити своє тіло, яке майже кожну змусили ненавидіти, навіть якщо воно й має особливості.
Автор публікації
