Стеоретипи як ярлики до «жертв насилля» та «аб’юзерів»
Проблема будь-якого виду насильства, чи-то домашнє або сексуальне, базується на безлічі стереотипів. А за допомогою проведення бесіди і добору потрібних слів можна змінити ставлення не тільки до наявної проблеми, але і до людей зокрема.
У тих країнах, де проблему насильства вирішують на системному рівні, використовується вислів «людина, яка пережила насильство», а не знайомий всім термін «жертва насилля». Адже «жертва» є стигмою, тому люди не хочуть вішати на себе такий ярлик. Людина, яка пережила насильство, не хоче бути серед поганих або слабких, відчуваючи себе неправильною і зайвою в суспільстві.
В Україні, коли йдеться про людей, які постраждали від насилля, прийнято використовувати позначення «жертва». Багато хто вважає, що: «Які ж вони жертви, адже таке відбувається часто-густо». А експерти підкреслюють, роблячи акцент на тому, що вони дійсно жертви, бо вони постраждали і їм погано. Водночас правозахисники радять уникати цього слова, замінюючи його на «потерпіла» або «людина, що зазнала насилля».
Теж саме стосується людини, яка застосовує насилля. У нас прийнято говорити на нього «ґвалтівник» та «аб’юзер» – це також є стигмою, адже ми «тикаємо» пальцем, акцентуючи на тому, що він негідник. Однак якщо говорити про професійне вирішення проблеми, то правильно говорити «автор насилля». Це потрібно для того, щоб не вішати на людину ярлики, надавши їй можливість одуматися, усвідомити свої помилки і в майбутньому виправитися.
Усе йде до того, щоб не було нав’язаних стереотипів і кожен міг змінитися, подумати над своєю поведінкою, а суспільство не відкидало людини, яка хоч раз оступилася. Хоч у більшості випадків автори насильства можуть нести кримінальне покарання.
Якщо говорити про проблеми, пов’язані з домашнім насиллям, то вони повинні вирішуватися з двох сторін:
- проведення бесід психологами з тими, хто пережив насильство;
- робота з тими, хто застосовує насильницькі дії.
Якщо вирішення проблеми полягатиме лише в тому, щоб працювати з потерпілими, то в цьому випадку автори насильства будуть продовжувати застосовувати протиправні дії.
Отже, здорове суспільство передбачає відсутність навішування ярликів, стигм, а також проведення роботи з обома сторонами: людьми, які пережили домашнє або сексуальне насильство і безпосередньому з авторами насилля. Необхідно створити всі умови надання повноцінної допомоги постраждалим і допомогти усвідомити свою поведінку злочинцю.
Автор публікації
