Сторітелінг як мономіф про Героя!

Розповісти про себе чи про свій продукт через історію – практика не нова, а навіть дуже давня. Найперший тип людського світогляду – міфологічний – якраз і був по суті першим сторітелінгом. Він базувався на розповідях про походження світу, людини, природи у вигляді захопливої оповіді про важливі для людини та спільноти події, відповідаючи на так звані «вічні» питання. Корисним є те, що міф знаходив шлях до душі кожної людини, допомагаючи також вирішувати особисті проблеми. Головний інструмент впливу у міфі – це емоції, які викликали безумовну довіру, сприяли формуванню необхідних висновків та активували доцільну діяльність. Таким чином, спрацьовував ланцюжок «емоція – висновок – дія».

Міф у його сучасному розумінні можемо представити у вигляді уявної захопливої подорожі, в кінці якої ми відкриваємо заново самих себе. Ця подорож як мономіф – і є саме життя, з випробуваннями і загрозами, друзями і ворогами, перемогами та поразками, що сприяли ряду чарівних перетворень Героя. Розповідь через історію ненав’язливо, у дуже органічний спосіб закладала типові реакції на певні події життя та сприяла формуванню відповідної картини світу.

Сучасні соціальні мережі є сьогодні тим інформаційним простором, де можна не лише розважатись чи здійснювати елементарну комунікацію. Це ще й унікальна можливість для самореалізації, насамперед – професійної. Тому у вирі постійно зростаючої кількості інформації необхідною стає навичка надати цікавий матеріал, привернути увагу читачів з перших рядків та утримати цю увагу до останньої крапки!  Сторітелінг і є тим яскравим способом опису поглядів, переконань, роздумів, унікального особистого досвіду та актуальних життєвих порад, який не лише привертає увагу, а й закарбовується в пам’яті,  даючи відчуття особистого спілкування з автором.

Актуальні кейси сторітелінгу можемо взяти саме з аналізу базових схем міфологічної оповіді, яка пройшла випробування часом тривалістю у тисячі років. Важливою тут є сама канва оповіді, вибудована за чітко продуманою схемою. Особливу роль також відіграють ключові символи, що базуються на архетипах, які є праобразами давніх переживань людства.

Отже, правила успішного сторітелінгу, сформовані на основі випробуваних часом міфологічних практик:

  1. Герой. Головний герой має бути саме Героєм. Причому спочатку він (чи вона) був самим звичайним, але раптом, після деяких подій чи обставин, він відчуває в собі унікальні здібності. Краще, якщо читачі зможуть асоціювати себе з Героєм (для цього потрібно знати свою цільову аудиторію).
  2. Сюжет. Це має бути захоплива подорож за певною структурою: передісторія, зав’язка, розвиток подій, кульмінація та розв’язка. Герой має пройти випробування, зустрітись з різними перешкодами, але в кінцевому підсумку вийти переможцем чи принаймні отримати корисний досвід.
  3. Конфлікт. Важливим є опис ситуації, яка ілюструє порушення рівноваги, зіткнення старого та нового, загрози зовнішнього чи внутрішнього Ворога, боротьба персонажів чи будь-що інше. Але головне в конфлікті – це спонукати Героя до дій, які і призведуть до необхідного результату (не будь-якого, а саме такого, до якого і зводиться вся історія оповіді).
  4. Послання. Це підтекст історії, той головний висновок, до якого читачі мають прийти, прочитавши історію. Послання має бути неявно присутнє у всій історії, стати важливою метафорою, яка невипадковим чином проявляється у всіх попередніх пунктах. Це послання і має в кінцевому підсумку сприяти активним діям, що змінять звичну поведінку людини.

 

Корисна порада: будь-яку життєву історію можна перетворити на сторітелінг, якщо знати, як це правильно робити. І тоді ланцюжок «емоція – висновок – дія» запрацює на вашу користь!

1

Автор публікації

Офлайн 9 місяців

Oksana

3
Коментарі: 0Публікації: 4Реєстрація: 23-11-2021

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
Генерація паролю