Схід та Захід України мають бути разом
«Чуєш, як липа шелестить? Чуєш, як пташки цвірінькають за вікном? А чуєш, як десь далеко грає гімн нашої держави? А має грати тут, у твоєму серці»
Одразу хочу почати з того, що Луганщина, мій рідний край, майже весь час мав прихильників культури, мови і принципів життя держави-окупанта. Українська культура ніколи не домінувала у моєму рідному місті, прапори були лише на державних установах, а люди спілкувались виключно російською мовою. Це робило ту частину Луганщини, яка зараз знаходиться в окупації – вразливою до втручання ворога. Щоб подібного не трапилось знову, після де окупації Луганщина має бути наповнена великою кількістю літератури, культурних заходів, українська мова має бути присутньою в усіх державних закладах, школах, університетах та у ЗМІ. Наша культура має стати ліками від того, що трапилось на Луганщині та Донеччині, і одразу вакциною, щоб війна ніколи не повторилась.
Важко, коли ти вважаєш своєю домівкою інше місто. Але місто, де на вітру майоріють прапори держави-окупанта та ще незрозуміло чого, вважати домівкою неможливо. Тому після де окупації Луганськ має отримати партію прапорів, велику партію, щоб як у тому пропагандистському лозунгу радянських часів «Прапори – народу, українська мова в кожній оселі, ніколи знову». Хоча і чутно радикалізм, він – на благо.
Схід та Захід України мають бути разом… Як батько з сином, які довгий час не спілкувались… Після довгої розлуки у них є про що поговорити. Пам’ятники видатних українців, які існують виключно на заході нашої держави, як наприклад, Степану Бандері, або Василю Стусу, було б непогано бачити у Луганську, Донецьку, Горловці, Ровеньках та інших містах сходу.
Черепеня Олександр
Автор публікації
