Те, що відбувається, ніхто і ніколи не забуде
Зараз молодь бачить Україну не так, як раніше. Вона стала сірою. Коли почалася війна, все рухнуло, загибло багато людей, розгромили будівлі, людям було ніде жити. Згодом все почало налагоджуватися. Війна потрішки втихомирюватися. Але те, що відбувається, ніхто і ніколи не забуде. Я думаю, з часом все владнається, і війна остаточно закінчиться. Щоб все повернути на свої місця, треба буде багато часу. Коли я їду додому, проїздом бачу Станицю Луганську, і мені жаль на неї дивитися, тому що стоять одні руїни. Колись це все будуть відстроювати, але вона не буде вже такою, як раніше. В маленьких селищах молоді навіть нічого робити. Немає ніяких перспектив. Під час війни з сел багато людей і молоді поїхало. Та навіть немає сенсу там залишатися.
Україна раніше була найсильнішою країною. Але зараз вона почала спускатися вниз. Але це ненадовго. Вона сильна і все одно підніметься. І вона буде відновлюватися після разгрому. І буде далі процвітати, як раніше.
Ковбань Анастасія