«Ти моя власність»: реальна історія дівчини, яка стала жертвою аб’юзера
Згідно зі статистикою Всесвітньої організації охорони здоров’я, кожна четверта жінка протягом свого життя страждає від насильства з боку свого партнера. В Україні з деспотизмом у відносинах, щороку стикаються понад 300 тисяч жінок.
На жаль, багато людей, які чують історії про насилля з боку чоловіків, говорять шаблонні фрази: «Вона сама у всьому вина», «Б’є – значить проявляє кохання», «Якщо страждає, то давно б пішла». Однак все не так просто, як здається на перший погляд. Для розуміння того, наскільки це страшно, до Вашої уваги представляється історія на реальних подіях про дівчину, яка зіткнулася з домашнім насиллям з боку свого коханого.
Олеся, 25 років
«У моєму житті був такий період, коли я перебувала у відносинах з людиною, яка могла підняти на мене руку. Початок цих стосунків був дуже привабливим: букети квітів, залицяння, бурхливі визнання у коханні. Але згодом хлопець почав потайки читати мій особистий щоденник, копатися у моїх речах, переглядати приватні повідомлення», – розповідає Леся.
Вона відчувала, що партнер ставиться до неї, не як до живої людини, яка має власний простір, свої права і погляди на життя, а як до речі, що повинна повністю йому належати.
«У якийсь момент я намагалася чинити опір його тиску і сказала йому, що мені набридло відчувати пресинг з його боку. Після цього він вперше дав мені ляпаса. Через декілька днів він прийшов до мене додому і кілька годин поспіль благав мене пробачити його. Потім історія повторилася. Змінилося тільки те, що вдруге він вдарив мене сильніше і тоді від його удару я впала на підлогу», – поділилася дівчина.
У той момент вона спіймала себе на думці, що їй загрожує реальна небезпека. Після цього Олеся прийняла серйозне рішення – повністю розірвати всі зв’язки зі своїм хлопцем, припинивши будь-яке спілкування.
«Коли він бив мене, я відчувала величезний біль, від якого перехоплювало подих, і безсилий гнів, але наші відносини я не розривала. Чому? Насправді кажучи, я не знала, як мені на це реагувати. У моїй родині та школі ніколи не говорили про насильство. Розмови на цю тему в моєму колі були табу».
Проаналізувавши цю історію, можна дійти до висновку: «Для того, щоб змінити подібну ситуацію, важливо почати обговорювати ці проблеми на побутовому рівні». Крім того, важливо відстоювати позицію жертви в той момент, коли хтось каже, що дівчина сама напросилася.
Варто зазначити, що на території України є організації, куди слід звертатись у тому разі, якщо ви стали свідком або є жертвою насилля.
- Національна поліція України (звертатися за номером телефону – 102).
- Міжнародний жіночий правозахисний центр «Ла Страда-Україна».
Сьогодні на базі Центру «Ла Страда-Україна» працюють дві національні гарячі лінії:
- для дітей (Всеукраїнські телефони: 0 800 500 225 або 772 з мобільного (безкоштовно для абонентів Kyivstar);
- для попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації (Всеукраїнські телефони: 0 800 500 335 або 386 з мобільного (безкоштовно для абонентів Kyivstar, Vodafone, Lifecell). Години роботи гарячої лінії – 24/7.
Запам’ятайте, не варто недооцінювати серйозність подібних речей. Громадська думка може сильно змінюватися – в ту чи іншу сторону, а жінки, які опинилися в такій ситуації, дуже потребують підтримки.
Автор публікації
