Увага: рецепт успіху у цифровий час – частина 2
Ось я нарешті і повернувся до теми уваги та її ролі в досягненні успіху в будь-якій справі. Оминемо водянисті урочистості і одразу перейдемо до суті теми.
У минулому пості я намагався донести до Вас, читачі, що увага є якісним критерієм успіху, а її цінність люди найчастіше сприймають несвідомо, оскільки і сам процес зосередження уваги керується, здебільшого, підсвідомими регуляторами. Це означає, що увага частково знаходиться за межами нашого свідомого контролю, за межами впливу нашої волі. Яким же чином контролювати свою уважність? Відповідь проста як каша з сокири – треба зробити її більш свідомою і менш підсвідомою. Питання «як?» залишається відкритим. У цьому пості і спробуємо хоча б частково його закрити.
З цією метою дозвольте запропонувати Вам просту вправу – стежте за тим, куди Ви звертаєте свою увагу. При чому не створюйте штучні умови, які допоможуть Вам не відволікатися на час експерименту. Працюйте у своєму звичному режимі, аби результати відповідали дійсності. Записуйте кожен випадок, коли Ви відволіклись від суті діяльності, яку виконували. Так, Вам доведеться відволікатися ще на хвилинку, аби записати подразник, але це допоможе запам’ятати свого ворога в обличчя. Через декілька днів Ви зможете проаналізувати своїх ворогів та виділити найзапекліших.
Тримайте список потенціальних подразників, які Ви скоріше за все можете спостерігати і за собою:
1. Соціальні мережі: підтримання постійного дистанційного контакту з соціумом через спілкування, стеження за життям інших, читання мемів тощо. Я поставив цей подразник на перше місце, бо саме він вказує на нашу найвищу потребу, не враховуючи біологічні – спілкування. Невміле керування своєю увагою призведе до постійного бажання тримати зв’язок зі світом. «Бо що ще робити у «вільний» час, як не спілкуватися, коли є така можливість?» – думає наш мозок.
Усвідомлення цього в потрібний момент – перший крок до стабільності Вашої уваги. Соціальні мережі водночас являють собою дієвий емоційний подразник. Це наступний пункт мого списку.
2. Емоції. Мабуть, найскладніший подразник. Найчастіше вони є показником невирішеної внутрішньої проблеми. Невпевненість, страх, нелюбов до себе, тривожність, заздрість, ревнощі тощо. Вони впливають на нашу увагу в залежності від ступеня свого прояву. Звісно, відволікати можуть і позитивні емоції, якщо вони достатньо сильні і їх джерелом не є теперішня діяльність.
Для відновлення зосередженості можна спробувати назвати емоцію, яку відчуваєш в даний момент, записати її і запланувати обдумати проблему пізніше у відведений для цього час. Якщо вона все ще заважає, немає інакшого виходу як проаналізувати її тут і зараз. Варто спробувати ідентифікувати її джерело і відверто відповісти на питання «що я можу зробити, аби вирішити цю проблему?». Відповідь «нічого» може заспокоїти. Інакше, краще вирішити проблему одразу або, знову ж таки, розробити конкретний план дій, встановивши чіткі час і дату. Якщо цією відвертою відповіддю виявиться «в діяльності, на якій я намагаюсь зосередитися, я не бачу ніякого сенсу», не бійтеся собі у цьому зізнатися. Без жертв немає розвитку. Можливо, результатом аналізу своїх емоцій стане радикальна зміна вашої діяльності і це буде найкращим рішенням у Вашому житті.
3. Постійне спостереження за часом. Ніщо так не збиває з пантелику як страх не встигнути або витратити набагато більше часу, аніж потрібно. Це відчуття – пастка, яка звертає частину уваги на себе, через що завдання забирає дійсно більше часу.
Причини дві – страх перед наслідками або невміле планування своєї роботи. Впоратися з першим допоможе усвідомлення можливості програти, що водночас є готовністю до поразки. Ніколи не можна забувати, що Ви можете бути не таким талановитим і здібним, яким хочете здаватися. Що ж до планування, то тут Ваша увага падає на несправджені очікування, що викликає негативні емоції. Тверезе оцінювання власних можливостей і часу, потрібного для їх реалізації, є також ключем до зосередженої роботи.
4. Неякісні тайм-менеджмент та планування. У ширшому масштабі вони також являються підступними подразниками. Під час роботи вони можуть нагадувати про себе такими думками: «мало не забув, що мені треба зробити це», «а коли мені зробити це?», «як же я буду це робити?». Всі ці думки є показниками наявності у Вас великої кількості обов’язків, які Ви не розпланували, через що постійно собі нагадуєте про них. І не дивно, адже інакше Ви б просто про них забули і отримали б на горіхи за це. Всі ці думки є марнуванням уваги. Замість того, щоб чітко зосередитися на плануванні своїх справ протягом години, Ви зосереджені на ньому протягом усього дня і даремно перенавантажуєте свій мозок.
5. Безліч інших подразників. Цей список не може бути вичерпним.
Бурхливий рух, у якому зараз перебуває людство, є ціною його динамічного розвитку. Середньостатистична працездатна людина має встигати розподіляти свій час та увагу між найбільшою кількістю задач і діяльностей за всю історію: робота (дуже часто не одна), навчання (іноді у декількох закладах водночас), сім’я (особисті стосунки, діти, домашні справи), власне здоров’я і дозвілля, аби не згоріти. Наше століття називають «зайнятим», «століттям тривожності». Все це супроводжується небувалою соціальною активністю через Інтернет та гігантськими розмірами вільнодоступної інформації. І у всьому цьому невпинному вирії перебуваємо ми з нашими обмеженими ресурсами.
Тож, наступного разу, коли Ви несвідомо почнете ловити ґав, спробуйте все ж таки прийти до тями, зловити одну і детально її дослідити. Ваш мозок втратить до неї інтерес і Ваша підсвідомість більше не буде витрачати на неї такого безцінного ресурсу – уваги. Опануйте контроль над нею і зможете побачити те, чого не бачать інші. Станьте Мардуком, Гором, Ра або Арагорном. Це як ніколи актуально.
Проєкт виконується у співпраці з громадською організацією «Фундація прав людини» та фінансується Інститутом зовнішніх культурних зв’язків (IFA) коштами Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина.
Автор публікації
