Учитель початкової школи: чоловік чи жінка?

Ми звикли до того, що коли народжується дівчинка, її прийнято вдягати у рожевий колір, хлопчика – у блакитний. Цей розповсюджений стереотип здається безневинним, проте, як і інші усталені уявлення про особисті якості та поведінкові моделі чоловіків і жінок, безпосередньо впливає на ґендерну соціалізацію дитини в майбутньому.

У сучасному світі позитивним є той факт, що люди, особливо публічні, намагаються зруйнувати стереотипи. Приміром, двадцятип’ятирічний американський бʼюті-блогер М. Гутьєррес став першим в історії чоловіком, якого відома косметична компанія «Maybelline New York» запросила на зйомки у рекламі туші для вій.

За стереотипами, усі професії поділяють на «жіночі» і «чоловічі», що невиправдано обмежує права і можливості не тільки жінок, а й чоловіків.

Прояви ґендерної нерівності і ґендерних стереотипів поширеними є серед представників учительської професії. Сфера освіти має істотний вплив на ґендерні ідентичності особистості завдяки «прихованому курикулуму», тобто аспектам освіти, які відтворюють різні варіанти соціальної нерівності. Насамперед, чоловіки в ролі шкільних учителів знаходяться у помітній меншості, а їх кількість зростає в міру підвищення ступеня освіти. Мінімальна кількість чоловіків є безпосередньо вчителями початкової школи.

Учитель – одна з найпопулярніших «жіночих» професій. Вважається, що саме жінка наділена всіма якостями, необхідними для виховання дітей. У початковій школі процес виховання має особливе значення, тому що вчитель повинен донести до своїх учнів основні моральні, етичні і культурні аспекти соціального життя.

Незважаючи на причини, через які чоловіки відмовляються освоювати педагогічний фах (саме початкової ланки), вважаю, що ця спеціальність – не безпосередньо жіноча. Права жінок і чоловіків у сфері педагогічної діяльності, як і в усіх інших сферах життя, рівні, а тому будь-які прояви стереотипної оцінки виховної і викладацької функції освіти початкової школи повинні бути ліквідовані.

Проаналізувавши ґендерну стратифікацію вчительської професії, маю змогу підсумувати: яскраво вираженою видається ґендерна нерівність серед педагогічних працівників. Учитель-чоловік початкової школи – це явище, яке мало освоєне і представляє незначне підґрунтя для вивчення і спостереження. Це пояснюється економічними, а також особистісними причинами. Звісно, це не означає, що початковій школі потрібно позбутися жіноцтва. У кожного педагога власний підхід до процесу навчання і виховання, використовуються різні методи і засоби наочності. Важливим є осмислення того, що вчитель чоловічої статі у початковій школі – явище цілком нормальне, а тому не потребує стереотипів.

Для того, щоб діти правильно визначали свої ґендерні ролі, не спираючись на загальні уявлення та усталені норми, потрібно створювати для них умови, які сприяють ознайомленню з поведінковими реакціями і жінок, і чоловіків. Учні початкової школи повинні навчитися бути толерантними і не сприймати стереотипи як закони життя.

Неможливо визначити, якої статі має бути вчитель початкової школи для того, щоб стати ідеальним прикладом педагога. Права чоловіків на здобуття вчительської спеціальності є ідентичними правам жінок. Реалізація себе у майбутній професії залежить лише від підходу до викладання, від особливостей методів, прийомів, дидактичних матеріалів і особистих якостей педагога.

Проєкт реалізується в межах Програми з розширення можливостей заради відновлення порозуміння для лідерів громад в Україні «Мир у цифровий час» ГО «Ґендерний креативний простір» спільно з ГО «Фундацією прав людини» та фінансується Інститутом зовнішніх культурних зв’язків (IFA) коштами Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина.

Вікторія Бебес,

студентка КЗВО «Луцький педагогічний коледж»

4

Автор публікації

Офлайн 11 години

Tzhalko Tetyana

203
Коментарі: 0Публікації: 108Реєстрація: 27-07-2022

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
Генерація паролю