Фейки/ фотофейки / діпфейки: гра чи загроза?

У п’ятницю 22 жовтня для читачів Запорізької обласної наукової бібліотеки був проведений вебінар «Фейки/ фотофейки / діпфейки: гра чи загроза?». Власне, це один із серії вебінарів, які були організовані бібліотекою за підтримки центру “Вікно в Америку Запоріжжя” до Всесвітнього тижня медійно-інформаційної грамотності.

Ця актуальна й важлива тема привернула увагу багатьох громадян, адже на сьогодні немає жодної людини, яка б не була включена в у цифровий світ. Всі ми перебуваємо в безкінечній інформаційній зливі й відчуваємо наслідки поширення недостовірної, перекрученої, а іноді й навмисно створеної фальшивої інформації.

Медіатренерки – Наталія Островська та Галина Волинець – доцентки кафедри журналістики НУ “Запорізька політехніка” вчили учасників виявляти в потоці інформації різні види фейків та перевіряти інформацію. Розбирали найсвіжіші кейси: поширення у месенджерах фейків про коронавірус; про фіктивні розіграші «під маскою» відомих брендів (наприклад, «Eva», «Нова пошта»). Говорили про наслідки поширення такої інформації, про загрози не лише для себе, але й для свого оточення. Розбирали маніпулятивні стратегії візуального контенту. Опановували методики виявлення фейків, фотофейків і діпфейків.

Основні тези з вебінару про фотофейки:

  1. Фото завжди сприймається як переконливий доказ, як незаперечний факт. Знімки привертають увагу читачів. Сьогодні фото це «зброя в інформаційній війні». У ХХІ ст. світлина це не завжди доказ правди, не завжди чесно й точно відтворена реальність. Ми повинні ставити питання: хто (що) зображено? де? коли? Маємо враховувати усі дрібниці, важливі найменші деталі.
  2. Відретушоване фото (наприклад, за допомогою Adobe Photoshop), як не дивно, використовується маніпуляторами вкрай рідко. Найчастіше фейкотворці беруть справжню світлину, але зазначають неправдиву локацію, або час знімка (беруть старі фото, видають за нові); поширюють як репортажні достовірні знімки – фрагменти із відео кліпів, із художніх фільмів. Відомий кейс – «Дельфіни (або лебеді; або фламінго) у Венеції».
  3. Маніпуляції за допомогою виражально-зображальних засобів фотографії; навмисне порушення правил композиції: план, ракурс, точка зйомки тощо. Кадрування (тобто обрізані фотографії) може змінити контекст події. Кейс – «багатолюдний мітинг» (насправді зо два десятки людей).

Висновки незмінні: інформацію (особливо емоційно марковану) треба перевіряти; якщо є заклики до поширення, постулати про терміновість – не поспішати поширювати такі повідомлення; використовувати елементарні інструменти перевірки візуального контенту (наприклад, зворотний пошук зображень через Google-зображення; через безкоштовні ресурси – Foto Forensics, Image Verification Assistant, TinEye та інші.

0

Автор публікації

Офлайн 7 днів

Galyna V

4
Коментарі: 0Публікації: 8Реєстрація: 15-11-2021

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
Генерація паролю