Чи ви готові повернутися зараз в блог?
Чи думаєте розпочати його вести, але вас переслідують думки чи на часі зараз це? Зараз дуже важливо щоб ви зрозуміли чи дійсно ви цього хочете, чи це дійсно є можливим для вас, чи ви знаходитесь, наприклад, в безпеці, чи вам дозволяють це зробити умови.
Але якщо ви знаходитесь в «умовній» безпеці, і ви хочете дійсно почати відновити вести блог – то ви можете починати це робити. Зараз всі переживають чи доречно зараз наповнювати блог і показувати, що я в безпеці, наскільки це є нормальним, наскільки люди будуть сприймати це добре.
Якщо ви спите в своєму ліжку, ви маєте можливість піти погуляти, у вас біль-менш все спокійно – цього не потрібно стидитися. Це нормально і це добре, і ви можете про це говорити. Нічого немає такого, якщо ви покажете, який у вас був сніданок, як ви працюєте.
А якщо ви розумієте, що ви ще морально до цього не готові, то це теж нормально. Ви можете дозволити собі місяць, два, три, чотири не виходити в блог, бо ви цього не хочете. Ви морально ще не дозріли, ви не можете дати людям фітбеку. А для чого ми виходимо в блог – щоб ділитися.
Знайдіть внутрішню силу в собі, щоб мати можливість передавати це людям.
Якщо у вас зараз брак ідей про що знімати, що вам нема що транслювати – перше що ви можете зробити це запитати свою аудиторію що вона хоче бачити. Наприклад більше новин, або більше life-стайлу.
Зараз трапляється так що люди стомилися від сумних новин і хочуть нормального життя. Звичайні блоги – той приклад контенту, який дає людям зараз розслабитись, а не тільки оці новини, новини, новини… також ви можете з’являтись в блозі нерегулярно, робити собі вихідні. Не заганяйте себе в рамки, все необхідно робити по можливості.
Ви можете робити той контент який робили до війни, але адаптуйте його під нові реалії. Згадайте яка ціль вашого блогу, згадайте, що ви найбільше в ньому любите. Наприклад фотографувати, відео знімати, писати тексти. Займатись тим, щоб вас наповнювало. Ви використовуєте блог для того, щоб привести себе в хороший стан. Це одна з тих дій, яку ви робили до війни і вона емоційно вас наповнюватиме і вашу аудиторію також.

