Чи маємо ми право на відпочинок під час війни?
У перші тижні російського повномасштабного військового вторгнення на територію України всі українці максимально мобілізувалися заради однієї мети – дати відсіч ворогові, при цьому зберігши свої життя. Люди жили на межі своїх можливостей, чим би вони не займалися – на передовій, в інформаційних військах, волонтерили, забезпечували життєдіяльність міст або ж рятували генофонд країни, вивозячи жінок і дітей за кордон. У ті часи соцмережі та новинні ресурси рясніли шокуючими повідомленнями про звірства росіян і особистими трагедіями кожного українця. Тому будь-яке радісне фото на тлі загальнонаціонального горя сприймалося вкрай негативно.
Однак так не може тривати вічно – і про це вже через місяць-півтора війни активно заговорили психологи, всіляко просуваючи ідею, що потрібно продовжувати жити навіть під час війни, дозволяючи собі дрібні радості. Адже тільки так можна зберегти своє психічне здоров’я і продуктивність, щоб потім продовжити забезпечувати надійний тил нашим захисникам на передовій.
–