Яку роль у вихованні дитини відіграє батько
Родина – це окрема одиниця у нашому великому світі. Родина, як правило, складається з батька, матері та дітей, де найчастіше батько – голова родини. Батько – це перша людина, якій дитина дарує свою посмішку, іноді перше слово,перші обійми. Для доньки батько – це найважливіший чоловік у житті, захисник та порадник, людина, з якою вже доросла дівчина буде порівнювати свого коханого.
Для сина – ця людина, у якої можна вчитися бути справжнім чоловіком, помічником для матері, бабусі та інших представників слабкого полу. Існує думка, що батько має виховувати синів суворо. Він вчить їх тому, що вони не повинні плакати, показувати свої емоції, бути, наче камінь. А доньку, навпаки, потрібно виховувати більш лагідно, балувати. Це, на мою думку, міф, адже всі діти потребують любові, турботи, ніжності та ласки.
Для дитини батько має важливе значення з моменту її народження. Як правило, до чоловіків розуміння цінності батьківства приходить пізніше, аніж до жінки – розуміння материнства. Батько – єдина людина, яка захистить свою дитину від чудовиськ та привидів, він – герой та авторитет. Турбота, любов батька надає відчуття особливого емоційно-психологічного стану, який не може повною мірою забезпечити мати.
Любов тата надає приклад батьківської поведінки дітей в майбутньому, формування життєвої позиції в суспільстві. Дуже часто дитина слухається батька краще, ніж матір, можливо, через чоловічий голос, який діє інакше, ніж лагідний голос матері. Роль батька не обмежується тим, що треба заробити гроші й оплатити рахунки. Залучений до виховання батько може зробити значний внесок у соціальний, когнітивний та емоційний розвиток своєї дитини, зробити її щасливою.
Тато – надзвичайно важлива людина у житті кожного з нас. Тому навіть якщо трапилося розлучення та чоловік має бажання спілкуватися з дитиною, заборона – це буде найжахливіша помилка. Адже завдяки спілкуванню з батьком у дитини розвиваються критичне мислення, мотивація, соціальні навички, самостійність і незалежність. Такі діти виростають більш чуйними, мають кращі стосунки в соціумі й набагато ефективніше справляються зі стресами й розчаруваннями.
Автор публікації
