Яків Бутков: відомий озеленювач зі Старобільська

Село Бутківка. За першою назвою – хутір Василівка. Саме з цим населеним пунктом пов’язують життя Якова Буткова. Кажуть, на місці села колись був панський маєток, у якому і жили дрібні землевласники Буткови. За переказами, пан мав двох синів. Старшому – дістався будинок, а меншому, Якову, – крейдяна гора.

Але навіть крейдяна гора перетворилася на зелену гущавину. Вищу освіту він отримав у Петровсько-Разумовській сільськогосподарській академії. Після навчання він присвятив все своє життя озелененню.

Ще з дитинства Яків мріяв виростити сади на терасах правого берега річки Айдар. І засадити піщаний берег сосновими лісами та зупинити рух сипучих пісків. А ще хотів, щоб новозбудовані міста й вулиці одразу озеленювали дорослими деревами.

Ідей Яків Васильович мав багато: хотів не просто заліснити голі береги Айдару, а перетворити їх в фруктові та горіхові сади. Однак охочих меценатів так і не знайшов. Тож, у повітовій друкарні він видає книгу про терасове садівництво, де описує наукову методу озеленення айдарських схилів.

1902 року Яків Бутков стає стіробільським міським головою. І знаходить собі прихильників, які разом із ним працюють на схилах нашої річки. Власними руками вони висаджують навколо хутора Василівка нехарактерні для Старобільщини дерева й чагарники. Приблизно в цей час Яків Васильович будує собі будинок на розі вулиць Класичної і Ковальської – зараз це Гімназична і Трудова.

У 20х роках Бутков вимушено переїздить у Таганрог. Усе через громадянську війну в Росії. Там він став службовцем і займався своєю улюбленою справою – лісомеліорацією. На дозвіллі вивчав стан Азовського моря, яке почало міліти. Тому, аби врятувати море, пише проєкт спорудження системи дамб і гребель в Керченській протоці і будівництво гідроелектростанції. Однак його ідею не одразу підтримали. Час виявся згаяним.

Також Бутков потрапив на будівництві Дніпрогесу, працював бухгалтером і продовжував займатися справою озеленення.

Пізніше Яків Бутков став головним озеленювачем Москви. За його ініціативою на вулицях міста висаджували не саджанці, а молоді дорослі дерева. Їх викопували в підмосковних лісах і обережно, із землею, перевозили в місто, де висаджували. Сподіваємося, що частина тих дерев ще живі і здорові.

Помер Яків Бутков 1936 року у 72 роки у Москві. Ентузіаст і скромний екоактивіст. Старобільчанин, яким варто пишатися.

1

Автор публікації

Офлайн 2 дні

STB.Olena

1
Коментарі: 0Публікації: 10Реєстрація: 16-09-2022

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
Генерація паролю