Як розпочати і що заважає нашій самореалізації
Більшість осіб прагнуть знайти своє місце в житті. Тобто люди потребують самореалізації, оскільки вона формує сенс життя, відчуття щастя та власної значущості.
Самореалізація – це визначення, пізнання себе через ту чи іншу діяльність, розвиток своїх здібностей.
Найчастіше своїй реалізації ми заважаємо самі:
-обмежувальними переконаннями;
-поганими, негативними думками;
-страхами, сформованими на минулому досвіді або зовсім необґрунтованими;
-лінню в контексті “мені так комфортно”;
-відсутності позитивного досвіду будь-яких досягнень у житті.
Наш ментальний план, тобто поле наших думок, забирає у нас багато сил та енергії. Через що ми можемо почуватися – пригнічено, апатично, ліниво, нічого не хотіти, мати слабкість у тілі, м’язах, хворіти.
Так ось, щоб зрозуміти, як розпочати і що заважає нашій самореалізації, потрібно:
- Поставити собі запитання: що я хочу почати робити?
Ви визначили своє призначення на поточний період життя? Чим найбільше вам подобається займатися? З ким чи з чим взаємодіяти: з людьми, природою, тваринами, технікою? Подумайте над цими питанням кілька днів. Зверніть увагу на те, що вам особливо імпонує робити і що особливо приносить задоволення.
- Почніть стежити за своїми думками: чого я боюсь?
Перерахуйте всі свої страхи, судження, все те, що вам заважає розпочати. Розберіть їх.
- Проаналізуйте: чиїми словами звучать ваші думки, страхи?
Колись наші внутрішні страхи та критика були осудом і страхом ззовні. Найчастіше це могли бути батьки, родичі, близькі нам люди або якісь авторитетні особи.
І усвідомте чи є реальні підстави для цих страхів? Наскільки вони є об’єктивними вже зараз?
- Усвідомте: для чого вам вигідно не починати і боятися?
Це дуже складний пункт, тому що потрібна певна сміливість собі в цьому зізнатися. Іноді, з різних причин, але найчастіше нам дуже складно почати реалізовуватися, тому що зовсім не хочеться докладати зусиль, терпіння, брати відповідальність у свої руки.
У такому разі самореалізація у своєму призначенні відбувається не заради себе, а заради якихось благ і вигод, які хочеться отримати від інших людей. Здається, що тільки щось зовні здатне зробити нас щасливими: обставини, люди, події. Але це ілюзія.
Як тільки ми почнемо осмислювати реальну причину того, що нас зупиняє, то половину справи буде зроблено.
Автор публікації
