Інклюзивне мистецтво в часи кризи: Орф-підхід для людей з інвалідністю

Термін «інклюзія» (від англійського inclusion – «включення») з’явився через необхідність залучення людей з інвалідністю до активного суспільного життя. У такий процес активації участі всіх громадян у соціумі задіяні науковці та науковиці, освітянки та освітяни, практики, митці та мисткині, громадські діячі та діячки.

Хаб (від англійської hub – «центр діяльності») – це інклюзивний простір, наукова лабораторія, мистецьке середовище та майданчик для впровадження успішних інклюзивних практик.

Мистецтво є тим інструментом, який допомагає м’яко й обережно взаємодіяти між собою абсолютно різним людям та залучати до культурного життя якомога ширше коло учасників. Останні роки інклюзивне мистецтво стало новим трендом, який допомагає впроваджувати в життя українських громад принципи інклюзії через різноманітні культурні проєкти – театральні постановки, перформанси, фестивалі та художні виставки. І це добре, бо люди/діти з інвалідністю стають видимими, активно реалізовують свої культурні права, і тим самим популяризують інклюзивне мистецтво, сприяють формуванню європейських цінностей громадянського суспільства та спростовують стереотипні уявлення про осіб з інвалідністю.

Ці зміни в сучасному суспільстві спонукають до активного пошуку нових ефективних засобів, що допомагають долати різноманітні труднощі й перепони, з якими стикаються люди з інвалідністю. Хоча характер цих складнощів не завжди пов’язаний із творчим процесом, однак увага до творчості та творчих інструментів впливу на якість життя людей з інвалідністю останнім часом значно посилилася. Це, по-перше, зумовлено тим, що суспільство рухається шляхом гуманізації. Втім, усі позитивні трансформації, які відбуваються в соціальній, політичній та інших сферах, не можуть змінити ситуацію миттєво, оскільки процеси гуманізації суспільства передбачають зміни на глибинному особистісному рівні кожної людини, тому для таких перетворень потрібен час та сприятливе для подібних змін середовище.

По-друге, пошуком необхідних ресурсів, що могли б прискорити процес гуманізації суспільства, сприяти створенню середовища, в якому людина з інвалідністю не лише почувалася б комфортно, а й могла розкривати та реалізовувати себе як активний учасник суспільного життя. Такі завдання спонукають до активного впровадження численних інклюзивних програм для дітей та дорослих в Україні. Водночас вибір ефективних шляхів вирішення цих завдань дозволяє вкотре звернутися до традиційних творчих інструментів, які неодноразово доводили свою дієвість. На них, зокрема, ґрунтується інтеграційна концепція Карла Орфа, німецького композитора, педагога та музиканта, що містить унікальні ідеї використання творчих інструментів музики, руху та слова для зростання й розвитку людини. Вона дозволяє розглядати творчість як універсальний засіб розвитку особистості, а також спрямовувати цю творчість на вирішення завдань інтеграції людей з інвалідністю до сучасного українського суспільства.

Орф-підхід як методику навчання музики використовують за кордоном уже тривалий час. Він давно довів свою ефективність. Про це свідчить велика мережа Орф-асоціацій у країнах Європи, Америки, Азії. Орф-музикотерапію успішно застосовують у роботі зі звичайними дітьми, дітьми з особливими освітніми потребами, а також у роботі з людьми поважного віку та підлітками.

Окреслюючи сутність поняття орф-підхід, важливо розуміти, що це творчий підхід до розвитку людини, який використовується переважно в галузях музичної педагогіки, освіти, а також терапії. При цьому більшість форм роботи, що вже стали традиційними для цього підходу, фахівці успішно застосовують у роботі з людьми з інвалідністю. Орф-підхід характеризується багатоаспектністю поглядів на творчість загалом, а також на творчий процес і результат творчої діяльності. Цей підхід звертається до феномену творчості як такої, аналізуючи та поєднуючи її різні виміри. Його характерною особливістю є поєднання кількох контекстів, зокрема особистісного та соціального, культурного та педагогічного, тілесного та психоемоційного тощо. Використання орф-підходу в роботі з людьми з інвалідністю актуалізує різні виміри творчості, що забезпечує ефективність творчих занять для досягнення абсолютно різних цілей та завдань. Наприклад, узагальнений погляд на інструменти та форми роботи в контексті орф-підходу актуалізує освітній та навчальний виміри:

• навчання та розвиток творчих навичок музикування, руху, мовлення;
• формування та розвиток соціальних навичок, зокрема навичок міжособистісного спілкування у процесі спільної творчості;
• особистісний психоемоційний розвиток;
• збагачення ресурсного потенціалу особистості;
• корекційний розвиток та розширення спектру вмінь та навичок щодо навчальної діяльності;
• фізичний розвиток;
• розвиток навичок вербального та невербального спілкування;
• розширення навичок ефективної співпраці;
• соціокультурний розвиток.

Найкращою формою такої інтеграції в наш час є інклюзивні студії та інші громадські об’єднання, що пропонують рівні умови та можливості для всіх своїх учасників. Важливим при цьому є творчий характер діяльності об’єднань, що впроваджують інклюзивні проєкти: їхній зв’язок із мистецтвом і творчими інструментами, подібними до тих, що були покладені в основу орф-підходу.

Інклюзивний хаб «Простір дії» Волинського національного університету поєднує в своїй діяльності унікальний досвід українських та іноземних спеціалістів, що працюють в музичній і театральній сфері з інклюзивними аудиторіями та людьми з інвалідністю й іншими соціально вразливими групами (більше інформації за посиланням https://inhub.lutsk.ua/).

Проєкт реалізується ГО «Ґендерний креативний простір» спільно з ГО «Фундацією прав людини» та фінансується Інститутом зовнішніх культурних зв’язків (IFA) коштами Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина.

Вікторія Колодяжна, амбасадорка Проєкту