Відмова від сексуалізації – один з кроків до індустріалізації.
Прецендентом цього є те, що вже достатньо тривалий час йдуть спори про жіночу сексуальність. Через небажання знаходити компроміс, виникають сварки як в реальному житті, так і в інтернеті загалом.
Розглянемо сексуалізацію на прикладі відеоігор.
Так як певна частина населення проводить свій вільний час у відеоіграх, то для них відеоігри стають частиною культурою, яка, в свою чергу, виступає частиною соціального оточення, яка ще не укорінилась після батьківського виховання та спілкування з однолітками.
Оголене тіло не буває завжди еротичним, ми це розглянемо саме з точки зору авторів/цільової аудиторії використання зображень оголених людей. Існують моменти та випадки, коли еротика не є ціллю сексуальної об’єктивізації. Автор може показувати жіноче оголене тіло, як прояв жіночності, витонченності та вразливості. Наприклад у фільмі “А зори здесь тихие”, режисер оголив персонажів для зображення протиріччя в участі жінок у війні. Тут прослідковується вираження душевної вразливості в тілесній оболонці.
Але нажаль до еротики приходять з ціллю підкреслити привабливість героя в очах інших.
Грань між об’єктивізованим тілом проявляється в намірі автора роздягнути персонажа. Оголення може служити для показу відносин між героями. Частіше це відбувається для фансервісу. Також до цього приходять для маніпулювання. Найбільш часто це зустрічається в рекламі , що наповнена гендерними стереотипами.
Еротичність в відеоіграх можна вважати проявом об’єктивізації, коли вона нічим не мотивована, крім бажанням задовольнити свої статеві потреби гравця.
Цей проєкт виконується у співпраці з громадською організацією «Фундація прав людини» та фінансується Інститутом зовнішніх культурних зв’язків (IFA) коштами Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина.
#PeaceInDigitalEra
#ФундаціяПравЛюдини
#HumanRightsFoundation
Автор публікації
