Що рухає прогресом? Моя особиста думка щодо простих теорій
Твердження про лінь як двигун прогресу можнавважати лише частково вірною. Зазвичай, коли людині лінь, то вона продовжує і далі лінуватися. А ось коли у неї немає вибору – вона починає ворушитися набагато швидше.
Чи так це? Щодо мене, лінь є двигуном регресу. Як тільки я відкидаю думки щодо обов’язків та намірів – мотивація покидає мене.
Чому за статистикою холостяки в середньомузаробляють на 30% менше, ніж одружені? Збіг? Не думаю. Сімейні люди зазвичай поставлені в безвихідне становище величезним тягарем відповідальності за своїх дітей. Виходу немає, от і крутяться. І заробляють більше. Тоді як у холостяка такої відповідальності немає – він живе в основному для себе.
Розуміючи, що я не маю виходу, або порівнюючи з тим, що можу отримати (а це є набагато меншим абохибним для мене), керуюсь наступними думками:
– попрацювавши, отримаю в три рази більше, бо маю віру у Всесвіт;
– почавши, вже не зупиняюся, бо прагну дорезультату;
– йду до великого маленькими кроками;
– даю собі відпочинок тоді, коли «заслуговую» його.
Керуючись такими тезами, я зрозуміла, що, чимбільше я працюю, тим більше маю. Ніхто не зробитьроботу за тебе, якщо ти не докладаєш зусиль.
Працюй – отримуй.
Автор публікації
