Якщо товар безкоштовний, то справжній товар – це ви

by vladyslavs · 14.09.2024 267 Views

Для початку згадаємо що таке право на особисте життя? Згідно статті 12 загальної декларації з прав людини від 1948 року: Ніхто не може зазнавати безпідставного втручання у його особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканність його житла, тайну його кореспонденції або на його честь і репутацію. Кожна людина має право на захист закону від такого втручання або таких посягань.

Здається, що це право повинно мати силу і в рамках мережі інтернет, але насправді людство й досі не може погодитися щодо визначення меж особистої інформації. Чим в свою чергу користуються величезні компанії.

Так, наприклад, Google отримує 80% свого прибутку за продаж реклами. Та чи замислювались ви звідки Google знає, яка реклама може бути вам цікава? В мережі циркулює приказка: «Якщо товар безкоштовний, то справжній товар – це ви».

Google Search, Google Chrome, Google Maps, Google Phone… – всі ці продукти безкоштовні та мають одну спільну рису – назву компанії з якою ви ділитеся своєю інформацією: інтересами, місцезнаходженням, пересуваннями, контактами та багато іншим.

Варто зазначити що Google відкрито повідомляє та дає змогу контролювати, яка з вашої інформації потрапляє в систему. Та не всі користувачі досить уважні, щоб це помітити та контролювати. Що ще гірше – не всі компанії мають порядність, щоб чинити так само.

Наприклад Facebook: компанія, яка має дві соціальні мережі, сервіс для обміну повідомленнями та лінійку електронних товарів (зокрема Smart-окуляри подібні Google Glass які навіть Google не змогли успішно продавати через порушення права на особисте життя), всі з яких потребують прив’язки до аккаунту Facebook. Кількість порушень права на особисте життя та безпеки конфіденційної інформації (такої як облікові дані) з боку Facebook настільки грандіозна що про них можна розмовляти протягом годин.

Звичайно право на особисте життя може бути порушено ненавмисно, зазвичай через некомпетентність розробників в області кібер-безпеки. Досить часто це можна спостерігати в додатках малих компаній які інколи нехтують безпекою через недостачу фінансування та відносно невелику кількість користувачів.

Однією з таких компаній є Zoom, яка за місяць заволоділа великим шматком ринку відеоконференційних сервісів. Не зважаючи на велику популярність та збільшення фінансування її додаток до сих пір є одним з найгірших порівняно з іншими ринковими пропозиціями в області безпеки конфіденційної інформації. Деякий час будь-хто міг приєднатися до конференції навіть не маючи паролю. До того ж в політиці конфіденційності зазначено що Zoom має право робити що завгодно з особистою інформацією користувачів. Багато експертів з кібер-безпеки розцінюють Zoom як потенційно небезпечний додаток та не рекомендують його використання.

Іншим досить екстремальним прикладом є додаток для скріншотів Lightshot, що пропонує користувачам збереження скріншотів в хмарному сховищі. Як з’ясувалося будь-хто має доступ до збережених скріншотів за звичайними посиланнями типу https://prnt.sc/******, де * – це a-z або 0-9.

Звичайно є в мережі інтернет сайти та додатки, які дбають про конфіденційність користувачів. Зокрема браузер Chromium, пошукова система DuckDuckGo.

Як правило надійний додаток повинен бути open-source (щоб користувачі мали змогу дізнатися про небажаний функціонал або його відсутність та перевірити або навіть покращити безпеку додатку) а вся інформація повинна зберігатися в зашифрованому стані з ключем тільки у користувача(у співбесідників у випадку мессенджерів – end to end encryption).