Мистецтво публічних комунікацій під час війни: мій досвід участі у школі-тренінгу в Києві
28–31 березня 2025 року я представляла своє місто як амбасадор у школі-тренінгу «Мистецтво публічних комунікацій під час війни», яка проходила в Києві в межах програми «Разом Ми Можемо». Це був надзвичайно насичений, емоційний і водночас професійно важливий досвід, який я запам’ятаю надовго.
Ще з першого дня атмосфера довіри, підтримки та спільного прагнення до змін дала відчуття, що ми — одна команда. Команда, яка прагне будувати міцну Україну навіть у часи найбільших викликів. Тут зібралися справжні лідери громад — амбасадори з усіх куточків країни, з різним досвідом, але зі спільними цінностями.
Про що говорили?
Ми детально розбирали комунікацію в часи криз, як залишатися ефективним, чесним і зрозумілим, коли навколо — тривога, стрес, невизначеність. Особливо корисними були практичні вправи, в яких ми моделювали ситуації — від комунікаційної кризи до антикризових звернень.
Окремим блоком ми занурювалися в комунікацію з медіа та органами влади — як правильно формувати меседжі, як вибудовувати партнерські стосунки, як уникати конфліктів і знаходити спільну мову навіть у складних ситуаціях.
Говорили також про інформаційні та громадські кампанії — як їх планувати, для кого вони мають бути спрямовані, які канали обрати, як працювати з аудиторією і досягати результатів. Надзвичайно корисною виявилась вправа «ІнфоКампанія», де ми створювали власні ідеї, що легко можуть лягти в основу реальних ініціатив у громадах.
Нові знайомства і сила команди
Окремо хочу відзначити неймовірну команду учасників та організаторів. Ми швидко здружилися, підтримували одне одного в групових завданнях, ділилися досвідом, надихалися історіями з різних куточків країни. Кожен учасник — це окрема історія, і кожна з них варта поваги.
Я щиро вдячна за можливість бути частиною цієї ініціативи. Знання, досвід, мотивація та нові ідеї, які я привіз додому, вже працюють на благо нашої громади.
Бо разом ми дійсно можемо — говорити, діяти, об’єднуватися, підтримувати й змінювати країну навіть у найтемніші часи.










