Запоріжжя без бар’єрів. Реальність чи добрі наміри?
Безбар’єрність – слово, яке дедалі частіше з’являється в офіційних документах, урядових програмах і виступах чиновників. Україна взяла чіткий курс на створення інклюзивного середовища, де кожен – незалежно від фізичних можливостей – може жити повноцінним життям. Але як ці ідеї реалізуються на місцях? Зокрема, у Запоріжжі?
Запоріжжя – місто з потужною індустріальною історією, старим житловим фондом і далеко не завжди адаптованою інфраструктурою. І хоча в останні роки питання доступності лунає все частіше, проблем ще вистачає.
У місті вже кілька років впроваджується програма «Безбар’єрне Запоріжжя». У центрі міста можна побачити нові пандуси, занижені бордюри,тактильну плитку для людей з порушеним зором. Автопарк громадського транспорту поповнився низькопідлоговими автобусами, а на деяких зупинках встановлено голосові інформаційні системи.
У деяких закладах освіти створені інклюзивні класи, з’являються спеціальні програми для дітей з ООП. А також деякі лікарні модернізували свої приміщення для доступу пацієнтів із інвалідністю.
На жаль, зміни не мають системного характеру. У спальних районах пандуси або взагалі відсутні, або зроблені формально – круті, небезпечні, без поручнів. Багатоповерхівки без ліфтів, поліклініки тільки зі сходами, магазини без жодного натяку на доступність – усе це залишається реальністю для жителів Запоріжжя.
Громадський транспорт, хоч і оновляється, але маршрутки досі є основним транспортом, що не пристосований для людей на візках чи з милицями. А водії не завжди можуть, та й взагалі не мають мотивації, допомогти.
Проблема – не тільки у фінансуванні. Часто бракує стратегічного плану, комплексного підходу та, найважливіше, залучення самих людей із інвалідністю до ухвалення рішень. Бо без їхньої участі неможливо створити справді зручне йдоступне середовище.
Безбар’єрне місто – це не тільки про пандуси. Це про права кожної людини – відвідувати виставки, ходити в кафе, працювати, навчатися, гуляти та просто жити як інші. І якщо ми хочемо, щоб Запоріжжя стало європейським містом – починати треба з рівності. Не на папері, а в кожному під’їзді, переході, автобусі.
Автор публікації
