Громадянство одруженої жінки – міжнародна проблематика
Владислав Кот
Згідно з Загальною декларацією прав людини кожен має право на громадянство і ніхто не може бути його позбавлений та має право замінити його. З метою, щоб упорядкувати національне та міжнародне законодавство з питань громадянства в тому числі його втрати, отримання в результаті шлюбу, розірвання шлюбу або зміни громадянства чоловіком під час шлюбу Генеральна Асамблея ООН прийняла в 1957 році Конвенцію про громадянство одруженої жінки.
Так, Конвенція визначає, що розірвання шлюбу ким-небудь з громадян та іноземцем, ні заміна громадянства чоловіком під час шлюбу не є підставою для автоматичної зміни громадянства жінки. Така норма покликана забезпечити природні права жінок на громадянство, та убезпечити її від автоматичної зміни з різноманітних підстав та юридичних фактів, що присутні в житті кожної жінки. На мою думку, жінка має право на особливу охорону її громадянської приналежності, оскільки будь які зміни в особистому житті жінки не можуть слугувати підставою для припинення, зміни або втрати громадянства. Жінки, як і чоловіки мають абсолютне право на свій розсуд змінювати громадянство, а тому ні яке одруження або розлучення не може призвести до його автоматичної зміни.
Дана Конвенція дійсно виконується багатьма країнами, однак існують держави, які в національному законодавстві встановлюють норму автоматичної зміни громадянства при вступі в шлюб, що, на мою думку, є не прийнятно і порушує права жінок на вільний вибір громадянства.
Отже, держави повинні убезпечити жінку від автоматичної зміни громадянства, оскільки така зміна порушує права жінок.
Автор публікації
